У червні рік навчання у воєнних умовах закінчили українські учні та студенти. Було важко та небезпечно, однак українська освіта змогла встояти та не впасти від російських обстрілів, блекаутів чи тероризму.
Як проходило навчання цього року та які очікування має українська освітня система — розповідали у BBC Україна. Ми також ділимося найцікавішим.
З 1 вересня українські педагоги та здобувачі освіти вийшли на навчання, подекуди — в очній чи змішаній формі. Відомо, що з майже 4 млн школярів очно навчались близько 800 тис., на змішаній формі було 900 тис. учнів і понад 2,2 млн вчилися дистанційно.
Разом з тим, 164 тис. дітей вимушено змінили школу через внутрішнє переміщення країною. Ще сотні тисяч дітей опинилися під тимчасовою російською окупацією: станом на січень 2023 року, в окупації залишалося понад 900 українських шкіл, — писало МОН.
Оскільки на тимчасово окупованих територіях навчатися за українською системою заборонено, то діти продовжують це робити приховано.
Водночас окупанти там чинять освітній геноцид: палять українські книги.
Через різні рівні доступу до освіти, різні школи та безпекову ситуацію, в українських дітей тепер і різні рівні знань.
— Якщо раніше лінія розриву була переважно між міськими та сільськими дітьми, то зараз є щонайменше шість — сім категорій дітей із дуже різним освітнім досвідом, — пояснює радниця міністра освіти Іванна Кобернік.
Тепер для освітньої системи є кілька нових викликів, серед яких також й факт навчання дітей у кількох школах: в Україні та за кордоном, наприклад.
Також існує брак вчителів, а головною проблемою, ймовірно, є депортація дітей з України до Росії.
Найбільша проблема для українських дітей нині — відсутність повністю безпечного середовища для навчання очно. Адже лише від 55% до 65% українських шкіл мають підвали чи перші поверхи без вікон, які використовують як бомбосховище.
Але, знову ж таки, це і не є справжнім безпечним укриттям.
Кабмін виділив 1,5 млрд грн на облаштування укриттів у школах. Це суттєво, але цього недостатньо.
Школам необхідні укриття, де діти могли б навчатися, а не просто пересиджувати тривогу. Адже якщо в одне приміщення звести кілька класів різного віку — про урок можна забути.
Pexels
Разом з тим, дистанційну освіту педагоги та батьки не люблять ще більше. Адже через дистанційну освіту в учнів суттєво знизилася якість освіти.
Та повністю подолати всі прогалини, на думку радниці міністра Іванни Кобернік, можна буде, коли закінчиться війна.
Освітяни кажуть, що від нового міністра освіти України Оксена Лісового чекають на ряд реформ. Серед усього — розвантаження освітньої програми від усього застарілого та другорядного.
Ще один крок — створити українознавчі предмети для дітей, що нині навчаються за кордоном.
Також потрібною є координація з міжнародними донорами та інвесторами.
А ось як повернути українських студентів та школярів до України, ми писали в нашому іншому матеріалі.
Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!
Головне фото: Depositphotos.