Ратифікація: що це та особливості процесу в Україні

Ратифікація — це коли президент, парламент чи Рада затверджують і підписують договір міжнародного значення.

У перекладі з латинської це слово звучить, як “той, хто має законну силу”.

Іншими словами ратифікація — це процес, коли документу надають юридичну силу, тобто сторони його приймають і затверджують.

Що таке ратифікація

Ратифікація — одна з останніх стадій у процесі укладання міжнародної угоди. Але вона не є обов’язковою для кожного договору.

Права ратифікації та порядок її здійснення визначаються Віденською конвенцією про право міжнародних договорів та національним законодавством:

• якщо ратифікація передбачена договором;
• якщо представник країни підписував угоду, що документ необхідно ратифікувати.

В Україні ратифікації підлягають договори, які стосуються політики, економіки, фінансів (позики чи кредити), громадянства, участі у спілках між державами.

Також необхідно ратифікувати документи щодо військової допомоги, історичних, культурних надбань. Навіть якщо необхідно змінити ухвалений чи чинний закон, його слід ратифікувати.

Як відбувається процес

Процес передбачає три стадії:

• затвердження;
• ратифікація;
• обмін грамотами.

Затвердження та ратифікацію здійснюють у різних державах по-різному.

Читати на тему

Проти насилля та дискримінації: ВР ратифікувала Стамбульську конвенцію. Що вона означає

Розповідаємо, що таке Стамбульська конвенція, що вона передбачає та чому релігійна спільнота щоразу вибухає обуренням, коли чує про цей документ.

Що таке ратифікація та як її розглядають в Україні

Усі можливі пропозиції щодо ратифікації розглядає в Україні президент чи Кабінет міністрів. У разі їхнього схвалення угоду подають до Верховної Ради.

Найчастіше до процесу ратифікації договір може не мати юридичної сили, і виконувати його пункти не обов’язково.

Ратифікацію оформлюють окремим документом — грамотою. Це документ, який підтверджує факт укладання міжнародної чи будь-якої іншої угоди. Обидві сторони обмінюються грамотами.

Коли використовують ратифікацію

Ратифікацію використовують тоді, коли необхідно надати юридичної чинності міжнародному договору.

Так сторони висловлюють згоду дотримуватися усіх пунктів та умов угоди. Існують двосторонній та багатосторонній договори.

Двосторонні домовленості набувають чинності після того, як країни обміняються ратифікаційними грамотами.

Перед цим сторони погоджують час та місце (найчастіше це відбувається в тій країні, де підписали договір).

Коли укладають багатосторонню угоду, сторони обирають країну-депозитарій, де учасники обмінюються грамотами. Саме тоді ця угода набирає чинності.

Ратифікація Стамбульської конвенції в Україні

Улітку минулого року Рада ратифікувала Конвенцію Ради Європи щодо запобігання насильству над жінками та боротьби з домашнім насильством (Стамбульська конвенція).

Однак протягом багатьох століть насилля в родині дехто вважав нормою, і нам необхідно змінювати таке бачення заради майбутніх поколінь. Тому читай основні положення, які ти маєш знати про Стамбульську конвенцію.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.