З кожної пісні, що грає в кафе, торговому центрі чи спортзалі, її автор повинен отримувати гроші. Це називається роялті. Так це працює на Заході. Що таке роялті і чому його потрібно сплачувати — дізнайся в нашому матеріалі.
Хто заплатить за музику? Питання, яке давно хвилює українських музикантів і на яке досі немає відповіді. І претензії тут не до слухачів. Бо вони за неї платять, коли приходять на концерти чи купують платівки.
Проблема в тих, хто користується музикою на комерційній основі та не платить за це: ресторани, торговельні центри, спортзали та медіа. Ринок роялті в Україні, за окремими підрахунками, досягає сотні мільйонів доларів. Утім, музиканти отримують із цього копійки.
Генеральний директор Української агенції з авторських та суміжних прав Валерій Харчишин пояснив, чому потрібно платити роялті:
Авторам потрібно отримати роялті за свій продукт. Фактично — отримати гонорар за їхню роботу. За те, що люди користуються їхньою приватною власністю, їхнім продуктом. Їхньою піснею.
$10 млрд — орієнтовна сума світових роялті. Музиканти на Заході заробляють здебільшого на цьому. Написав пісню, вона стала популярною — ти заробив немалі гроші. В Україні ж автори отримують копійки. Тому заробляють концертами. Але і це зараз проблема.
В усьому світі концерти для артиста — як промо, бо переважно вони отримують роялті, а в Україні все навпаки. Артисти дають концерти для того, щоб заробити, а їхні роялті десь зникають, — каже гітарист гурту MAZEPA Андрій Самойло.
Фронтмен гурту MAZEPA Андрій Мазепа називає ситуацію в Україні унікальною:
Роялті, можна сказати, буде єдиний дохід. Тому що поняття гонорарів в українському бізнесі зникло. Усі гурти їздять і збирають кошти точно не для себе.
Бо більшість концертів сьогодні — благодійні. Щоб система роялті працювала в Україні, лідер Другої ріки Валерій Харчишин об’єднався з багатьма іншими українськими музикантами.
Разом створили Українську агенцію з авторських та суміжних прав. Тепер відстоюють свої права на гідну оплату, точніше — роялті.
Це такий самий товар, як хліб, сіль. І за продукт слід платити. Продукт звучить в кафе, барах, ресторанах, в магазинах, фітнес-центрах, — каже Валерій Харчишин.
І не завжди звучить ліцензійно. За таке піратство можна подати до суду, і власнику закладу доведеться сплатити чималий штраф. Щоб цього не сталось, треба укласти договір із правовласниками, з авторами музики.
Угоду з Агенцією з авторських і суміжних прав днями уклав ресторатор Євген Клопотенко. Каже, що у його закладах здебільшого звучить українська музика. Відтак хоче підтримати її авторів. Це — відповідально. Він розповів про свій досвід:
Для багатьох це таке — ну грає музика, хай грає. Насправді ти сплатиш тисячний відсоток свого доходу, і цей маленький відсоток допоможе створювати музикантам українську музику.
Валерій Харчишин пояснює: сума роялті для кожного ресторану чи торгового центру різна. Залежить від багатьох факторів: де він розташований — у місті, райцентрі чи в селі, яка його площа.
Залежить від об’єму, від площі торгівельної, якщо це ритейл, або якщо це шинок — кафе, бар чи ресторан — то йдеться про посадкові місця, — пояснює Валерій Харчишин.
Утім, сума абсолютно не критична для бізнесу. В межах сотень гривень для малих закладів харчування. Для великих торгівельних центрів — сума більша, але не є значною для такого бізнесу
Заклади мають розуміти, що цими внесками роблять велику справу, адже їх багато.
З кожної пісні, що звучить у цьому столичному барі, музиканти теж отримують кошти. Його директорка радить ресторанам не зволікати з угодою. Каже, це репутаційна історія.
У бізнесі не має бути місця для піратства. Якщо ти щось використовуєш, ти маєш за це платити.
— І я не думаю, що комусь сподобається, що подали в суд за несплату ліцензійних прав, — каже директорка бару Ірина Радченко.
Вона називає це неприємною історією для репутації. Особливо в часи, коли суспільство розглядає все ніби під мікроскопом.
Музиканти про допомогу не просять, але закликають оплачувати ту послугу, яку вони надають. Не більше й не менше, бо так справедливо. Угоду з Агенцією авторських та суміжних прав може укласти будь-який бізнес у всіх регіонах України.
Ми віримо, що така ситуація і така дорога ціна, яку Україна зараз платить за свою культуру, нарешті спричинить ті зміни, які дадуть можливість легітимним, законним і чесним алгоритмам працювати.
Раніше ми розповідали про офіційний логотип Євробачення-2023 та як поєдналися Україна та Велика Британія.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!