Ведуча Вікна-Новини Тетяна Висоцька вивчає терапевтичне садівництво. Вона ділиться своїми успіхами та новим досвідом. Читай більше в нашому матеріалі про досвід терапевтичного садівництва та чим воно унікальне.
— Я вже розповідала, що восени пішла вчитися на другу магістратуру із терапевтичного садівництва, і от, після кількох місяців, купи лекцій та форумів, можу зробити деякі висновки. Цей не всім зрозумілий напрям набуває обрисів!
Уже утворюється кістяк садотерапевтів, який обговорює створення громадської організації. Але це про структурування і просування. А що з наповненням?
Ми ще підступаємося. Усвідомлюємо. Насичуємося. Але головне — рухаємося.
Тетяна каже, в неї досі питають, що таке садотерапія, а багато хто дивується, що цьому ще й треба вчитися. Садотерапія — це напрямок у зціленні, який межує між ландшафтним дизайном, реабілітологією і психологією.
Під час вивчення садотерапії в університеті, навчання ґрунтується на конструктивній екології та пермакультурі.
Пермакультура — гармонічне та нешкідливе ведення сільського господарства, яке має забезпечити сталий розвиток природних процесів, малодоглядність та маловтручання.
Так от, ми ще підступаємося. Осягаємо. Все більше людей цікавиться створенням саме терапевтичних просторів. Все більше заглиблюються в нюанси ландшафтники й психологи.
Адже країна ветеранів має поважати своїх захисників усіма способами. Один із проявів — доступ на кріслах колісних чи на протезах, а отже, гравійним стежкам, наприклад, варто відмовити.
— А ще шурхіт гравію може бути тригером для ветеранів. Про це згадав данський урбаніст і дизайнер Мікаель Колвілл-Андерсен, який нині мешкає на Подолі та планує там створити терапевтичний сад.
— Дуже сподобалося, як він лаконічно сказав, сади — це ліки. І цікаво, як проходитиме процес створення цього простору, бо поки все, що я чую з точкового досвіду по країні — кілька кіл бюрократичного пекла, брак фінансування та обмеженість ресурсів, які врешті обмежують, власне, терапевтичність садів. А отже, створені зелені зони мають більш уніфікований вигляд. А це вже про естетику, а не про відновлення.
Тетяна Висоцька каже, що терапевтичне садівництво є дуже інтуїтивною темою, тонкою і дотичною, від слова дотик. Однією з основних його цілей є створення сенсорності саду.
Згадайте свої тактильні відчуття, коли торкаєтеся кори дерева, соснових голок, квіткових пелюсток. Це все про наше відновлення, — пояснює Тетяна.
— Весна вже дихає нам в обличчя, тож згадайте про цю тактильність, коли проходитимете повз парк чи сквер, зупиніться на мить і дозвольте пучкам пальців відчувати життя. Прислухайтеся до звуків і запахів, наповніться, щоб набратися сил іти далі!
Японці ввели “купання в лісі”, медитацію, до національної програми оздоровлення.
І це тільки наближення до зцілення, споглядання, а от подальші терапевтичні кроки — це вже активна дія. Про активні дії Тетяна Висоцька розповість згодом.
Раніше Тетяна Висоцька розповідала про своє навчання на терапевтичному садівництві.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.