За що я люблю Крим? Спецпроект з українськими зірками до восьмої річниці окупації півострова

До восьмої річниці окупації Кримського півострова Вікна підготували спецпроект. Ми поговорили з українськими зірками й розпитали їх про найтепліші спогади з Криму; про те, за що вони люблять півострів і що здатне його повернути. 

Цим проектом Вікна хочуть нагадати про проблему; про те, що ми втратили, і звернути увагу на те хороше, що є на українському півострові. Нам є заради чого його повертати.

Відповіді на питання зголосилися дати: 

• Злата Огнєвіч — співачка, головна героїня другого сезону шоу Холостячка на СТБ, заслужена артистка Криму; 
• Ахтем Сеітаблаєв — український та кримсько-татарський актор, режисер театру та кіно, сценарист. Заслужений артист Криму;
• Маша Єфросиніна — телеведуча, ведуча проекту Мій секрет на СТБ, Почесний Посол Фонду ООН та благодійниця;
• Надія Матвєєва — кримчанка, телеведуча, експертка проекту Щасливі за 7 днів на СТБ.

НАЙКРАЩЕ, ЩО Є В КРИМУ — ЦЕ…

Злата Огнєвіч: Гори! Вони — сила, краса і таємниця природи. Саме про гори в дитинстві я обожнювала читати легенди, а потім переповідати їх нашим гостям, туристам з різних куточків світу. Гори навчили мене масштабно мислити й ставитися до природи як до великого дару. 

Маша Єфросиніна: Парки і море. 

Надія Матвєєва: Море. Я його обожнюю, тому що я зростала в Криму, все моє дитинство було там, і потім, щоразу приїжджаючи, я відчувала цю енергію, тепло, світло. Боже, море — це прекрасно! 

Ахтем Сеітаблаєв: Люди.

НАЙТЕПЛІШІ СПОГАДИ З КРИМУ

Злата Огнєвіч: Дитячі, літні. Пам’ятаю, до нас в гості приїжджали мамині й таткові друзі. Разом вночі ми ходили до моря. 

Це був серпень, багато планктону, який зачаровував мене своїм сріблястим світлом. Коли пливеш, з кожним рухом навколо тебе створюються дивовижно гарні візерунки. А виходячи з води, сам перетворюєшся на дивне срібне створіння. Саме ці казкові дитячі спогади особливо закарбувалися в моїй пам’яті. 

Також Крим асоціюється з моїми першими творчими кроками. Адже там я вчилася і співати, і танцювати.

Безсумнівно, кримська природа і моє тодішнє оточення — море, гірські краєвиди — наповнили мене.

Ціную, що дитинство і дорослішання пройшли саме в Криму. 

Ахтем Сеітаблаєв: Вранішня кава, заварне моєї мами. І коли ми п’ємо її разом. 

Маша Єфросиніна: Найтепліший спогад — це риболовля з татом у неділю. У тата був човен. Він збирав на нього дуже багато років. Це була його мрія. На ньому ми виходили в море. 

А потім рибу смажили, чистили, в’ялили.

Все смерділо рибою. Всі балкони були завішані бичками. Жахливий запах, але кайф нереальний!

Мама робила і юшку, і тушонку, і хамсу — все це риба, вічний запах риби та мідій. Напевно, недарма кажуть, що спогади належать до запахів.

Це ще моя школа, адже в мене не було чудового студентського життя, про яке всі торочили. Проте у нас був космічно крутий клас — всі товаришували, ледве розлучилися, страждали одне за одним. Школа — це, безумовно, перше кохання. 

Надія Матвєєва: Зараз згадала свою бабусю Валю, яку дуже любила і часто в неї була. Спілкування з нею — це дуже теплі спогади. Вона в мене дуже вірила, казала, що я стану “великою людиною”, і я дуже вдячна їй. І це пов’язано з Кримом. Вона там жила.

ЩО ЗДАТНЕ ПОВЕРНУТИ КРИМ УКРАЇНІ

Маша Єфросиніна: Я не знаю, що вам на це відповісти. Правда, не знаю.

Ахтем Сеітаблаєв: Наша воля до цього і віра в це.

Надія Матвєєва: Мудрість, врівноваженість і вміння політиків домовлятися. Це справа політиків за підтримки суспільства. Сказати, що я вірю, що в політиків є такі якості, тут вже я не дуже впевнена. Але сподіваюся і вірю, що з часом ситуація вирішиться саме так, як має бути.

Крим — це Україна.

ЯКБИ ВИ ОПИНИЛИСЯ НА ПІВОСТРОВІ, ЩО БУЛО Б ДЛЯ ВАС НАЙБІЛЬШ НЕПРИЄМНИМ

Маша Єфросиніна: Я б точно не хотіла, щоб зі мною взагалі хтось говорив про політику. Я знаю, що мене дуже багато людей там не люблять.

Мені часто пишуть, що я ганьблю Крим антиросійськими висловлюваннями.

Тому я точно не хотіла б сквернити місце мого дитинства і найрожевіших та ніжніших спогадів. Це дуже егоїстичний ступінь самозбереження, дуже егоїстичний. Я не хотіла б зараз ворушити все, що там відбувається. Хочу, щоб Крим для мене залишився “моїм”.

Ахтем Сеітаблаєв: Російський триколор. 

Надія Матвєєва: Велика кількість військової техніки, яка зараз зосереджена на території Криму. Для мене це взагалі страшно.

Це має бути півострів відпочинку, світла, радості. Він немовби природою для цього призначений.

І ще — через те, що це може бути загрозою для українців. Через те це теж жахливо. 

Редакція Вікон вдячна зіркам за відповіді на такі болючі питання. А якщо тема Криму для вас теж небайдужа, пропонуємо почитати або послухати інтерв’ю Павла Казаріна про Крим: про “вікно можливостей” для повернення півострову, призначення Криму в очах Кремля і про те, який урок має винести Україна з кримського кейсу.