8 червня 2025 року християни святкуватимуть одне з найбільших церковних свят — Трійцю.
Проте з незапам’ятних часів наші предки ще за кілька днів починали готуватись до П’ятдесятниці, а відзначали її цілий тиждень. Читай, у чому секрет Зелених свят та які обряди з ними пов’язані.
Святкування Трійці в Україні
Якщо говорити про християнські звичаї, то у період Трійці у церквах проводять святкові літургії, у молитвах згадують померлих та моляться про порятунок живих.
Серед людей Трійця символізує розквіт життя та природи. Зелень є символом цього свята.
Важливість Зелених свят для християн пояснюється тим, що згідно з повір’ями в цей час духи природи, а також померлі стають ближчими до людського світу. А відтак їх можна задобрити, щоб вони допомогли виростити й зібрати багатий урожай.
Традиції святкування за днями тижня:
- Четвер перед Трійцею — раніше дівчата плели вінки з польових квітів та залишали їх у лісі до неділі. Потім приходили та дивились, що з ними трапилось. Якщо вінок вцілів, то дівчина скоро знайде своє кохання, а якщо зів’яв — щастя чекати не варто.
- П’ятниця — жінки вдосвіта шли в ліс та поле й збирали лікарські трави. Вони вірили, що ті мають у цей день особливу зцілювальну силу.
- Субота — люди прикрашали свою оселю різною зеленню: чебрецем, полином, любистком тощо. Особливу увагу приділяли вікнам, дверям та воротам, адже саме через них входитимуть духи природи в будинок, щоб пригоститись. Крім цього, саме в Клечальну суботу згадували самогубців і зниклих безвісти.
- Неділя (власне Трійця) — люди святили воду та освячували криниці. Як і в католицьких, так і в православних храмах на П’ятдесятницю проводять божественні літургії та великі вечірні служби.
- Понеділок — люди обходили свої поля та городи й кропили їх свяченою водою, щоб був добрий врожай.
Через тиждень після Трійці в деяких регіонах України було заведено проводити обряд “проводжання русалок”. Ось так наші предки щороку вшановували духів природи, аби ті були прихильними до людей.
Стародавні легенди про Трійцю
З Трійцею тісно пов’язані легенди про мавок і русалок. Особливого поширення вони набули в Карпатах, на Поділлі та Волині.
Наші предки вважали, що на русалок могли перетворитись:
- дівчата-потопельниці;
- ті, хто вмер на Зелені свята.
А ось мавками, яких було кілька видів (лісові, гірські та польові) могли стати:
- нехрещені померлі малята-дівчатка;
- дівчата, які вкоротили собі віку через нещасливе кохання;
- звичайні дівчата, які піддались чарам мавок.
Мабуть, усі ще зі школи пам’ятають романтичні сюжети з повісті Михайла Коцюбинського Тіні забутих предків та драми-феєрії Лесі Українки Лісова пісня. Отож для наших предків це були не вигадки.
На Гуцульщині, наприклад, вірили, що мавки допомагають людям у хазяйстві — випасі худоби та засіві полів. Водночас ці створіння були дуже небезпечними для молодих парубків, адже могли звести їх з розуму своїми чарами та згубити.
Загалом Трійця — свято, яке має у своїй історії як християнське, так і язичницьке коріння, яке тісно переплелось у єдині неповторні традиції нашої країни.
Раніше ми розповідали тобі, що можна і не можна робити на Трійцю та які забобони не мають нічого спільного з християнським святом: читай за посиланням.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!