Віднедавна Україна перейшла на новий церковний календар. Це зумовило зміни багатьох церковних свят та виникло питання — за яким календарем ми зараз живемо. Детальніше про це розповідаємо далі у матеріалі.
За яким календарем ми зараз живемо
В Україні використовується григоріанський календар. Він був введений у 1582 році папою Григорієм XIII і є сучасним міжнародним стандартом календаря.
Григоріанський календар замінив юліанський, який був менш точним у врахуванні тривалості року. Різниця між юліанським та григоріанським календарями становила 13 днів.
Та завдяки введенню високосного року раз на чотири роки та поправки кожного 100-го та кожного 400-го років для більш точної передачі тривалості року Григоріанський календар є більш точним.
Однак в Україні перехід відбувся значно пізніше. Цей відбулося аж на 350 років пізніше — 14 лютого 1918 року, коли за юліанським календарем було 1 лютого.
Тоді це рішення ухвалила Рада народних комісарів, видавши декрет 24 січня 1918 року, що після середи, 31 січня 1918 року, слідував четвер, 14 лютого 1918 року. Отож із календаря випадало 13 днів.
За яким календарем живе Україна: зміни в ПЦУ та УГКЦ
Щодо реформи церковного календаря в Україні, то це питання стосується Православної церкви України та Української греко-католицьких церков. У 2023 році було ухвалено рішення перейти на новоюліанський календар.
Тож з 1 вересня більшість церковних свят змінили свою дату. Тепер вони відзначаються на 13 днів раніше. Та зазначимо, що ці зміни не стосуються Великодня, Трійці та інших свят пов’язаних з Пасхою.
Секретар Чернігівської єпархії ПЦУ, настоятель Катерининського храму Роман Кіник у коментарі Суспільне розповів, що перехід на новий церковний календар в Україні жодного відношення ані до сусідів, ані до віри, ані до традиції не має.
За його словами, коли ми говоримо про перехід на новоюліанський календар — то це про виклики сучасності.
Ми живемо за тим календарем, за яким живе весь світ, в тому числі й Україна. А відзначаємо свята за зовсім іншим календарем і якось пов’язуємо святкування церковних свят з календарем, що апріорі робити неможливо. Не можна і непотрібно.
Як зазначає Роман Кіник, це змішування календарів для святкування церковних свят є нелогічним, адже церковні свята та календар — різні речі. Коли ми змінюємо дати свят — це не суперечить ні догматам, ні канонам.
Чому для повсякденного життя обрали григоріанський календар, а для церковних свят — новоюліанський
Григоріанський календар використовується для цивільних потреб через свою точність у вимірюванні тривалості року. Зокрема, він виправив незначну, але накопичену помилку юліанського календаря, що приводила до зсуву сезонів і свят.
Запровадження григоріанського календаря було необхідним для узгодження астрономічних і календарних циклів, зокрема, для точного визначення дат свят, таких як Великдень.
Однак для церковних свят, зокрема в православних і деяких східних церквах, використовується новоюліанський календар. Це сталося через те, що деякі релігійні громади не захотіли адаптуватися до григоріанського календаря через традиційні переконання або з історичних причин.
Новоюліанський календар майже ідентичний григоріанському, але має незначні відмінності, зокрема в датах свят. Це дозволяє підтримувати зв’язок з історичними традиціями та розрахунками, характерними для старого стилю.
Наприклад, для святкування Великодня православні церкви, що використовують новоюліанський календар, відзначають це свято пізніше, ніж католицька та протестантська церкви, що користуються григоріанським календарем. За версією communityliteracy.org саме бербери (корінна етнічна група Північної Африки — ред.) й досі користуються новоюліанським календарем.
Раніше ми розповідали, які нові дати свят у вірян будуть за церковним календарем у 2025 році.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!