Частіше стаємо жертвами: рівень насилля в Україні росте — психолог про причини і способи захисту

Домашнє насилля — це той біль, який не виносять назагал, проживають як дане, і рідко намагаються щось змінити. Такими є і наслідки радянського виховання (одружилася — терпи), і страх втратити родину, батька / матір дитини, і часто ще й економічна залежність.

Протягом останніх чотирьох років статистика домашнього насилля в Україні невпинно росте. На зриви на найрідніших може впливати і повномасштабна війна, переживання постійного стресу та горя.

Однак останнім часом стали простежуватися доволі “некласичні” звернення щодо домашнього насилля. Все більше літніх людей повідомляють поліцію про те, що з них знущаються діти та онуки…

І попри поступове втілення в Україні європейських законів та конвенцій, ситуація не змінюється на краще. Тож Вікна-Новини отримали актуальну інформацію від Національної поліції України, а також поспілкувалися з психологинею ГО ЦПД Конфіденс Вікторією Абдуллаєвою про можливі причини зростання насилля, як можна себе захистити і що ще потрібно знати.

Статистика домашнього насилля в Україні: дані Нацполу

Департамент превентивної діяльності за дорученням Національної поліції України поділився з редакцією Вікна-Новини даними щодо статистики домашнього насильства за 2020-2024 роки.

Важливо, що це тільки інформація про тих, хто зміг звернутися по допомогу поліції. Насправді випадків може бути у рази більше.

• 2020 рік — 208 784 звернень, з них 182 088 — жінки, і 3 433 — діти.
• 2021 рік — 325 599 звернень, з них 58 856 — жінки, і 8 842 — діти.
• 2022 рік — 244 381 звернення, з них 52 189 — жінки, і 7 466 — діти.
• 2023 рік — 291 428 звернень, з них 222 878 — жінки, і 9 194 — діти.
• 2024 рік — 195 174 звернень, з них 151 716 — жінки, і 6 545 — діти.

Дані Opendatabot за 2024 показали, що в кожному третьому випадку від домашнього насильства стали страждати літні люди. І кількість звернень зростає у періоди свят.

Кількість справ росте рік до року від початку великої війни. Близько 80% справ доходять до суду. У 76% випадках по допомогу звертаються жінки.

У 2022 році кількість звернень різко впала, ймовірно, через початок повномасштабної війни, коли на перший план вийшла власна безпека. Та вже з 2023 року рівень насильства зріс на майже 50 тисяч випадків по країні. Стабільно високим лишається рівень насильства щодо дітей.

Ми вирішили шукати відповідей за допомогою психологині. І розпитали, чи можуть такі цифри бути пов’язаними з моральним станом українців, яка поведінка підкаже, що людина здатна на насилля, і чому такі травми необхідно пропрацьовувати зі спеціалістом.

Чому може рости рівень насилля в країні

Психологиня Вікторія Абдуллаєва ділиться, зростання випадків насильства по країні можна пояснити багатьма факторами, пов’язаними зі стресом, психологічним станом суспільства та соціальними нормами.

До прикладу, втратою роботи, зниженням рівня доходів, постійним відчуттям небезпеки через війну, і травматичним досвідом. Звісно, всі ці чинники не легалізують насилля щодо одне одного.

Люди живуть у стані хронічного стресу через загрозу життю, втрату рідних, домівки чи роботи. Це часто призводить до агресії, яка може бути спрямована на членів родини.

До того ж значна частина країни стали військовими, які можуть переживати ПТСР і мати неконтрольовані спалахи гніву та агресії.

Викликати роздратування і напругу в родинах можуть фінансові питання. Ми вже розповідали, що таке фінансове насильство. Впливає на ситуацію і те, чи стали жити в родині ті, хто своє житло втратив.

Впливає і зміна ролей у родині, і труднощі адаптації, і звісно ж залежності. Надто якщо алкоголь, сигарети чи інші речовини використовують як спосіб зняття стресу, який насправді стає каталізатором агресії та насилля.

Психологиня додає, люди, які відчувають спустошення та ізоляцію через війну, часто не звертаються по допомогу спеціалістів, тому цим збільшують напругу в родині.

Тривала війна може знизити чутливість до насильства в суспільстві. Люди звикають до агресії як частини повсякдення і переносять її у стосунки з близькими. Люди можуть виправдовуватися, посилаючись на стрес та війну, — ділиться Вікторія.

Насилля на свята

Зростання кількості випадків насильства з літніх людей також може бути пов’язане з емоційною напругою в родині. Також грають роль давні невирішені конфлікти, які можуть згадуватися на спільних зустрічах (святах чи посиденьках). На свята каталізатором конфліктів часто стає алкоголь.

Літні люди часто стають “цапами-відбувайлами”. У напружених ситуаціях агресія може спрямовуватись на найвразливіших членів родини, — пояснює психологиня.

Приводом для тиску на літніх людей можуть стати фінансові та спадкові питання. Або ж навпаки — потреба утримання літніх людей. У деяких людей потреба турботи та догляду за батьками чи бабусею з дідусем може викликати роздратування і агресію.

Читати на тему

Терапія не триває роками: як допомогти чоловіку, який постраждав від насилля

Чого не можна говорити і як краще спілкуватися з постраждалим?

Червоні прапорці поведінки людини, яка здатна коїти насилля

Психологиня пояснює, що є певні “червоні прапорці” поведінки людини, за якими можна помітити, що вона схильна до насильства. Простеж за поведінкою партнера чи рідної людини. Орієнтиром стануть такі симптоми:

• прагнення до контролю, постійні маніпуляції, безпідставні ревнощі;
• спалахи гніву, пошук неадекватних причин, розбивання предметів під час сварок;
• приниження чи висміювання партнера при інших людях;
• спроба ізолювати партнера від друзів;
• навязування думок “крім мене, ти нікому не потрібен (-а)”;
• погрози і залякування (навіть у жартівливій формі);
• ігнорування слова “ні”, звинувачення в чомусь нібито неправильному;
• гостра, жорстока реакція на критику;
• перекладання провини;
• зловживання алкоголем чи наркотичними речовинами;
• ідеалізація чи знецінення партнера;
• схильність виправдовувати насильство;
• наявність попередніх випадків насильства.

У випадку, якщо прояви поведінки збігаються з реальністю, в жодному разі не ігноруй ризики. Поділися побоюваннями з найближчими, а також з психологом.

Продумай, що робитимеш, куди звернешся у випадку незворотного. Найкращим рішенням, звісно, буде вибрати ментально здорового партнера. А у випадку, якщо це родич, максимально уникати контактів та сварок.

Чи можна запобігти насиллю

Насильство не можна виправдати жодним чином. І спровокувати на насильство не можна також. Пам’ятай про це завжди.

Однак є способи, які можуть допомогти конвертувати чиюсь агресію в інше русло. Спершу пригадай про вище описані “червоні прапорці” поведінки. Якщо ти бачиш / спілкуєшся з потенційно небезпечною людиною, намагайся не контактувати з нею, чи обговори її почуття з позиції слухача.

Не ігноруй образи, говори відкрито про свої відчуття, але без агресії, у спокійному тоні. Перед такими розмовами найкраще нагадувати про свої кордони і прийнятні межі.

Коли подібне трапляється у парі, шансом на порятунок стосунків є сімейна психотерапія. Якщо зміни неможливі, краще такі стосунки розірвати. Не бійся просити про допомогу близьких та друзів, психолога та поліції. Не вганяй себе у стан ізоляції.

Запобігання насильству базується на тому, щоб жертва відчувала свою цінність і силу. Важливо шукати підтримку та діяти сміливо, якщо виникає загроза. Жодна розмова чи компроміс не виправдовують продовження насильства, якщо воно вже сталося.

Травму потрібно пропрацювати

Реальність така, що більшість українців, які переживають домашнє насильство, замовчують його. Вони не лише не йдуть до психологів чи психотерапевтів, поліції, чи інших, а й рідко не діляться з найріднішими.

Аби позбутися болю і мати можливість жити далі без флешбеків, страху, і обмежень, варто пропрацювати свою проблему зі спеціалістом. Наважитися на сеанс — вже досягнення. Психологиня Вікторія Абдуллаєва нагадує, якщо про травму не говорити — вона не зникає.

До того ж травми, які ще болять, можуть провокувати ПТСР, впливати на повсякденне життя, викликати безсоння, флешбеки, тривожність та депресію, відчуття сорому і власної неповноцінності. Старі травми можуть знижувати свою самоцінність і створювати комплекси.

Також насилля у стосунках може сформувати в тобі думки, що це нормально, і неймовірну вдячність наступному партнеру, який не коїтиме подібного. Страх повторення ситуації може лишатися з тобою. А ризики залишаються, адже наші певні моделі поведінки можуть керувати вибором, і ми підсвідомо шукатимемо небезпечних партнерів.

Психотерапія допомагає зрозуміти свою поведінку, бажання, небезпечні та прийнятні патерни поведінки в людях, подолати соціальну ізоляцію, повернути довіру до інших та покращити самооцінку.

І найголовніше, терапія може допомогти будувати здорові стосунки і запобігти ситуації, коли діти переносять насильство у свої родини, адже так було і в них.

Що реально зменшить випадки насильства

Збільшення штрафів чи агітаційні плакати про недопущення домашнього насильства давно перестали бути ефективними способами боротьби. Хоча, певно, ніколи ними й не були. Реально зменшити кількість таких випадків можна комплексними діями.

Психологиня перелічила основне, з чого варто було б почати в Україні:

1. Розширити доступ до психологічної допомоги. Для військових, ВПО та їхніх родин забезпечити безкоштовну допомогу. Навчити людей розпізнавати перші прояви ПТСР та керувати своїми емоціями в такому випадку.
2. Підвищення рівня обізнаності. Проведення освітніх кампаній щодо шкоди насильства у школах, університетах та на роботі. Зробити номери ліній допомоги доступними і відомими.
3. Зменшити економічний тиск на ВПО — забезпечити їм доступ до житла, фінансової та психологічної допомоги.
4. Під час реабілітації військових не забувати про роботу з агресією та стресом.
5. Робота з суспільством. Навчити людей звертати увагу на насильство і не закривати на нього очі.

Крім цього, варто імплементувати в Україні найкращий європейський досвід. Традиційно, найменше подібних випадків у скандинавських країнах — Ісландії, Швеції, Данії, Норвегії та Фінляндії.

З огляду на першість України у політичному порядку денному, навряд чи Європа ігноруватиме питання надання ефективних напрацювань у боротьбі з домашнім насиллям, якщо наша країна звернеться з такою потребою.

Куди звернутися у випадку домашнього насильства

Хочеться, аби ці контакти ніколи тобі не знадобилися.

• Національна поліція України — номер 102.
• Національна гаряча лінія із запобігання домашньому насильству — за номерами 0 800 500 335 або 116 123.
• Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги — 0800 213 103 або info@legalaid.gov.ua.
• Урядова гаряча лінія — 1547.

Раніше ми розповідали, чи повʼязане з ПТСР збільшення випадків домашнього насильства.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.