У свої 19 тендітна, але мужня харків’янка Анастасія виконує бойові завдання на нулі — нищить ворога у складі 128 бригади ТрО Дніпра. 15 разів їй відмовляли у військкоматах, врешті взяли на посаду діловода, але сидіти склавши руки дівчина не змогла і перевелася до підрозділу аеророзвідки. Кожен бойовий вихід 19-річної Анастасії тепер — це кілька діб на нулі. Під шаленими обстрілами артилерії та авіаційних бомб дівчина на рівні з кремезними чоловіками долає кілька кілометрів до позицій. Близько 30 кілограмів потрібно на собі тягнути, а може і трошечки більше. Тому що бронежилет дає свою вагу, автомат також, і каска, аптечка теж не легенька, — каже Анастасія. А потім починає свою роботу вона в розрахунку операторів дронів, нищить ворога та коригує вогонь. Дівчина з родини військових, тому, каже, бажання служити в неї було з дитинства. А щойно почалося повномасштабне російське вторгнення, одразу пішла до військкомату. Їй відмовляли через вік. Зрештою прийняли на службу 128-му бригаду ТрО Дніпра, спершу на посаду діловода. Згодом Анастасія перевелася до підрозділу аеророзвідки. Усе, щоб бути максимально корисною на фронті. Анастасія у війську вже п’ять місяців. Вона постійно розвиває навички, а паралельно вчиться у Харківському національному університеті внутрішніх справ. Іспити складає між бойовими виходами. Триматися допомагає і спортивне минуле. Загартована морально та фізично Анастасія завдяки важкій атлетиці. На Донецькому напрямку про тренування теж не забуває. Та дівчина зізнається, як і всі вона теж боїться. Дуже сильно буває страшно, особливо, коли прилітає щось важке та йде дуже велика вібрація бліндажем. Читати на тему Питаю себе: для чого Господь зберіг мені життя? Історія Людмили Мальви Менюк — про втрати та здобутки Військовослужбовиця на псевдо Мальва розповіла про свій шлях в армії та втрати на війні. У команді її завдання насамперед — це зв’язок. У парі з Олександром працюють постійно, бо розуміють — захист від РЕБів надзвичайно важливий. Настя точно вірить у нашу перемогу і мріє після неї відкласти зброю та просто готувати. А поки що всі зусилля зосереджує на боротьбі з російським агресором. Мотивація, що потрібно працювати заради перемоги, вона надихає. Вступила до лав ЗСУ доброволицею у перші дні повномасштабного вторгнення й військова Катерина на псевдо Х’юстон. Каже, що війна подарувала, але й забрала кохання її життя. Читай історію військової Х’юстон, чия боротьба триває.А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: війна в Україні, Життєві історії, Жінки на війні, українські військові Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Питаю себе: для чого Господь зберіг мені життя? Історія Людмили Мальви Менюк — про втрати та здобутки Військовослужбовиця на псевдо Мальва розповіла про свій шлях в армії та втрати на війні.