П’ять років тому Олександр Таран пішов служити. Та військовий ніколи не думав про те, що йому доведеться пробути у російському полоні понад два роки. 24-річний черкащанин пережив страшні катування нелюдів. Український боєць втратив 20 кг ваги. Проте попри виснаження, завжди вірив у краще та чекав обміну. Згодом Олександра вдалося повернути на рідну землю. Тепер військовий ділиться своєю історією війни. Факти ICTV взяли інтерв’ю в українського бійця, під час якого Олександр розповів про найгірші роки його життя. Як військовий потрапив у полон Восени 2019 року військовий вирішив долучитися до десантно-штурмових військ. Вже через рік Олександр боронив Донеччину та Луганщину. Коли почалася війна в Україні, виконував бойові завдання на Київщині та Житомирщині. На початку березня у ході воєнної операції у Київській області боєць потрапив у полон. Під час розвідувального виходу нам у спину зайшла група противника. Ми цього не очікували. Снайперів взагалі ніколи не беруть у полон Спочатку Олександр побував у Білорусі. Потім його відправили у СІЗО Брянської області. Після 14 місяців українських полонених перевезли до в’язниці у Володимирську область. Саме тут військовий провів увесь свій час до обміну. Олександр й досі не усвідомлює, як йому вдалося залишитися живим. За спеціальністю військовий є снайпером, а їх не беруть у полон. Боєць згадує, що перші місяці у неволі були найважчими. Росіяни українців за людей взагалі не вважають. Там ставляться до нас гірше, ніж до нацистів у 40-х роках. — Не били лише вночі, знущалися з нас, бо українці. Незважаючи на те, чи ти зробив щось, чи ні. У полоні було багато цивільних, їх били ще більше, ніж військових. Росіяни постійно забороняли спілкуватися рідною мовою та дезінформували полонених, розповідаючи, що України більше не існує. Попри тортури, практично кожен, хто знаходиться у полоні, знає, що рано чи пізно настане день обміну. — Саме мотивація хлопців повернутися додому надає їм сили. Читати на тему Були поранені та беззбройні: окупанти розстріляли двох українських полонених на Курщині Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець направив листа до Червоного Хреста та ООН у зв’язку з російським злочином. Повернення з полону 17 липня 2024 року відбувся черговий обмін, де було звільнено 95 військовополонених. Серед них був й Олександр. Наступного дня боєць вже зміг побачити рідних. Мама військового привезла синові найсмачнішу їжу. Боєць нарешті відчув той сімейний затишок, якого йому не вистачало. За часи у полоні Олександр втратив 20 кг. Найголовніше те, що руки й ноги цілі. Відгодуємо, — сказала мама військового. — Найбільше хотілося солодкого, бо там такої їжі взагалі не було. Іноді нам давали випити чаю. Олександр звільнився з армії та тепер подорожує Україною. Раніше ми розповідали історію морпіха, який також пережив полон. Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно! Теги: війна в Україні, українські військові, українські полонені Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Були поранені та беззбройні: окупанти розстріляли двох українських полонених на Курщині Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець направив листа до Червоного Хреста та ООН у зв’язку з російським злочином.