Вдягнув лише раз… Як вишиванки стали нагадуванням про полеглих воїнів

Понад півсотні вишитих сорочок, які носили українські захисники, показали на одній з центральних площ Вінниці. Вишиванки символічно розвісили на маскувальних сітках, які виплили матері загиблих героїв. За кожною сорочкою пам’ять про подвиг чоловіків та синів, котрі стали на захист України.

Як вишиванки нагадують рідним про загиблих чоловіків та синів

Всі вишиванки для кожної з родин вже стали сімейними реліквіями, якими матері та дружини поділилися на час акції.

— Ніколи я не думала, що я її вішатиму до таких акцій. І вона є нашою сімейною реліквією. Син її буде носити далі, — розповідає Юлія. Цю сорочку своєму чоловікові Володимиру вона вишивала сама ще у вільному Криму.

У 2014 році, коли родині довелося залишити домівку через російську агресію, ця вишиванка уже тоді стала символом незламності.

— Саме її він вивозив власноруч з Криму, коли переживав, щоб там не лишилось нічого, що може проти нас склепати справу. Всі книжки українські й, відповідно, цю вишиванку вивозив як одну із важливих реліквій.

Сорочка Володимира Гаврилюка, який двічі ставав на захист батьківщини й загинув у 2023 році на Донеччині, стала однією із півсотні експонатів акції Їх вдягали герої.

Ініціатори заходу — матері, сини яких полягли на полі бою. Оксана Грицан — одна із тих, хто започаткував проведення такої акції.

— Моєму Павліку назавжди 27. Він пішов добровольцем на війну. Він настільки любив свою країну, що він з перших днів сказав: “Мам, я йду на війну”. А він каже: “Мам, а хто як не я?”

Я запитала: “Син, а чого ти пішов туди?” А він сказав: “Мам, якби я не пішов туди, вони прийшли б сюди”.

Вишиті хрестиком та гладдю, синіми та багряними квітами та навіть з тактичним візерунком —  ці вишиванки символізували кожного загиблого героя. Більшість сорочок чоловікам та синам жінки самі вишивали та дарували, як обереги.

Читати на тему

Нитки пам’яті й шани: у ЗСУ з’явилася унікальна вишиванка з окопним орнаментом

У нашому матеріалі прочитай про військову вишиванку Оберіг, її сенси та історію створення.

Прикордонник Віталій Кудрик свою вишиванку вдягнув лише раз у житті, але вона вже стала реліквією для родини.

— Я йому її купила, і собі таку, щоб ми однакові були. Він був на війні. Я йому сфотографувала і купила.

Просила, приїдь, щоб ми разом одягнули цю сорочку. Він приїхав. Це був, на жаль, останній раз його, коли він її одягнув, — згадує дружина Леся.

Вадим Синиця не дожив п’ять днів до свого 30-річчя. Розвідник загинув три місяці тому на Запорізькому напрямку. Його вишиванку із передової побратими передали дружині.

— Він з дитинства любив форму. У нього дідусі, прадідусі всі були військові. Він з дитинства вишивав собі шеврони. І форма завжди його була його улюбленим одягом. Тому я вирішила йому придбати саме таку військову вишиванку, — каже його дружина Аліна.

За кожною вишиванкою, яку принесли матері та дружини — історія життя їхніх рідних захисників. І саме так організатори акції прагнули нагадати, що завдяки кожному з цих героїв ми можемо одягти свій традиційний одяг у своїй країні.

А чому вишиванка завжди вважалася оберегом серед українців — розповідали раніше.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.