Одностатеві шлюби в Україні: відповідь Зеленського на петицію

Фото Unsplash

Питання узаконення одностатевих стосунків в Україні виникло вже давно. Та під час війни цю тему в нашому суспільстві знову почали активно обговорювати.

Читай, що відповів президент України Володимир Зеленський на петицію про одностатеві шлюби, як цивільні партнерства можуть спростити життя українців, а також чому це важливо саме зараз.

Одностатевим шлюбам в Україні бути?

3 червня 2022 року на сайті президента України з’явилась петиція про легалізацію одностатевих шлюбів. Менш ніж за місяць вона набрала понад 28 500 голосів з необхідних 25 000.

У цей час кожен день може бути останнім. Хай люди однієї статі отримають можливість створити сім’ю й мати офіційний документ, що підтвердить це. Їм необхідні такі ж права, що й у традиційних пар.

Про це в тексті петиції написала авторка Анастасія Совенко.

І ось учора, 2 серпня, Зеленський відповів на громадську ініціативу. Згідно зі статтею 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки й чоловіка. Тобто головний закон держави виключає саму можливість укладення одностатевих шлюбів.

Оскільки зараз в Україні триває воєнний стан, то змінити Конституцію неможливо (ст. 157). Та вихід є!

Уряд напрацьовував варіанти рішень стосовно легалізації в Україні зареєстрованого цивільного партнерства у рамках роботи з утвердження та забезпечення прав і свобод людини, — йдеться у відповіді.

Адже держава прагне забезпечити кожному громадянину всі права і свободи, закріплені в Конституції.

Зеленський віддав питання легалізації реєстрованих цивільних партнерств (РЦП) на опрацювання Кабінету Міністрів України.

Отже, багаторічні дискусії в суспільстві щодо узаконення одностатевих стосунків нарешті принесли перші позитивні зрушення.

Інститут реєстрованих цивільних партнерств РЦП є найкращою альтернативою у поточній ситуації. І Уряд на чолі з президентом дали нам позитивний сигнал про те, що їх впровадження — тепер лише питання часу! — прокоментували в ГО KyivPride.

Цивільні партнерства VS одностатеві шлюби

Цивільне партнерство — це юридично визнаний союз двох людей, подібний до шлюбу. Він надає парі майнові та немайнові права й обов’язки. При цьому стать партнерів не має значення.

Наразі в Україні можна врегулювати майнові права шляхом угоди. Але немайнові права мають лише близькі родичі та члени родини.

Це створює низку проблем як для гомосексуальних, так і гетеросексуальних пар, які з тих чи інших причин не можуть або не хочуть укладати шлюб.

Цивільні партнерства дають право на:

спільну власність;
успадкування майна партнера/-ки;
те, щоб не свідчити одне проти одного в суді;
визнання укладених партнерств за кордоном;
на соціальне забезпечення та пільги, передбачені для сімей;
те, щоб виступати довіреною особою партнера/-ки у разі його/її недієздатності;
допуск до партнера/-ки в лікарні;
поховання партнера/-ки;
спільний заповіт тощо.

Якщо порівнювати зі шлюбами, цивільні партнерства — проста альтернатива, яку легко укласти та розірвати. Проте РЦП не дає права на спільне всиновлення, родинне прізвище, релігійні обряди (наприклад, вінчання) тощо.

А відтак це лише перехідний етап до повного прийняття LGBTQ+ спільноти.

Читати на тему

Батько вважав найбільшою загрозою росіян, депутатів і “нас”— історія Богдана Глоби про ставлення до ЛГБТ+ та трагедії війни

В Україні люди й досі часто вороже ставляться до ЛГБТ+ спільноти. Та війна знімає всі маски й стирає стереотипи.

Чому це важливо для України

Без перебільшення можна сказати, що українці пишаються своїми Збройними силами, які щодня захищають їх від російської навали.

Проте якщо жінки на війні голосно заявляють про себе та дивують весь світ своїми успіхами, то гомосексуали досі залишаються в тіні класичного образу маскулінного військового-гетеросексуала.

В українській армії є тисячі ЛГБТ+ людей, мало хто з яких наважується зробити камінг аут (тобто відкрито розповісти про свою сексуальну орієнтацію).

Вони воюють на передовій, волонтерять у тилу, отримують поранення та гинуть, але їхні родини ніяк не захищені, адже де-юре їх не існує. Проте де-факто в кожному суспільстві налічують за різними підрахунками 5-12% ЛГБТ+ людей.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Гендер в деталях (@genderindetail)

Крім того, щоб стати повноправним членом Європейського Союзу, Україні потрібно допрацювати своє законодавство та прибрати певні розбіжності.

Наприклад, зараз наша держава визнає одностатеві шлюби та цивільні партнерства, укладені іноземцями за кордоном. Проте якщо одним з партнерів є громадянин/-ка України, то такі союзи втрачають юридичну силу.

Це змушує багато українських пар узаконювати свої стосунки за межами рідної держави. Наразі у світі вже 28 країн дозволили укладення цивільних партнерств та 16 — одностатевих шлюбів. До них входять Німеччина, Швейцарія, Данія, Португалія, Велика Британія тощо.

Рухаючись до ЄС, Україна має демонструвати сучасні погляди на розв’язання проблем, які дискримінують та обмежують права своїх громадян.

Нагадаємо, раніше очільниця ЛГБТ-організації Інсайт Олена Шевченко розповіла, чому легалізація одностатевих шлюбів в Україні зараз необхідна.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!