На відміну від росіян, ми знаємо нашу історію та пам’ятаємо про кожну трагедію, шануємо загиблих і намагаємося вчитися на помилках.
Але громадяни Росії, напевно, прогулюють уроки історії або ж вивчають її через призму викривленої реальності. Інакше не можна пояснити те, чому в 21-му столітті війська Федерації загрожують безпеці атомних станцій та гатять по ядерних реакторах.
26 квітня 1986 року жителів Прип’яті Київської області розбудив вибух, і, напевно, кожен українець знає ту страшну розмову.
— Що там у вас горить?
— Вибух… на головному корпусі… між третім та четвертим блоком.
— А там люди є?
— Так.
— Підіймай наш склад.
— Підіймаю. Начальника підняв.
— Усіх. Усіх. Весь склад, офіцерський корпус підіймай!
Сталося руйнування реактора четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції, що призвело до сильного викиду радіації, який забрав життя тисячі людей.
Жителів Прип’яті евакуювали. За два дні змогли вивезти 45 тисяч людей, одиниці залишилися жити там.
Тим часом влада СРСР приховувала найбільшу техногенну катастрофу, як могла. Аж 28 квітня в одній з газет було написано декілька сухих рядків наприкінці сторінки про те, що на ЧАЕС стався вибух, наслідки аварії ліквідуються. Про серйозність ситуації змовчали.
Проте радіація розлітається з миттєвою швидкістю, і вже за день високий рівень забруднення помітили у Швеції. Уявіть, забруднення розповсюдилося на понад 2,5 тис. км. Отже, ця страшна трагедія зачепила країни Європи, Білорусь, Росію та навіть східну частину США.
Працівники ЧАЕС, які перебували поблизу реактора, пожежники, які першими гасили вогонь, померли майже відразу. А тисячі інших людей роками долали наслідки вбивчої дії радіації. Їх уразив рак, і хтось пішов з життя раніше, ніж планував.
Можна сказати, що велика “епідемія” раку, яку маємо нині, розпочалася саме трагедії на ЧАЕС. Можливо, якби не вона, ми б знали тільки поодинокі випадки цієї хвороби.
Сосновий ліс навколо ЧАЕС перетворився на Рудий ліс, а Прип’ять та її околиці — на місто-привид, зону відчуження.
Через багато років після трагедії навколо ЧАЕС проводять дослідження, знімають фільми та серіали про найбільшу техногенну катастрофу світу, але стовідсоткової правди ми й досі не знаємо.
Ми бачимо, що Росія продовжує тактику СРСР — замовчування. Влада Росії спотворює реальність та пропагує свою “правду”. І навіть це не дає логічного пояснення, чому через 36 років російські військові вирішили силоміць захопити територію ядерного об’єкта.
Рівень радіації в Чорнобилі через 30 років після аварії стабілізувався, хоча працівники зони відчуження добре знали, що “брудні” ділянки залишаються навіть зараз. Тим часом російські військові вирішили влаштувати сафарі зоною відчуження та підняли радіаційний пил важкою технікою.
“Свіже” повітря вразило самих же окупантів.
Рили окопи в Рудому лісі — можна сказати вирили собі дорогу на той світ, адже отримали велику дозу радіації.
Загарбники понад три тижні тримали станцію в окупації. Вони перебивали електропостачання на ЧАЕС, тримали в заручниках працівників станції, створюючи загрозу нової катастрофи. Окупанти трощили кабінети та знищували архіви.
Проте не Чорнобилем єдиним лякають світ російські окупанти. Українці та весь розумний світ здригнулися, коли російські військові завдали удару по Запорізькій АЕС і там теж сталася пожежа.
Нагадаємо, це найбільша атомна станція в Європі, масштаби катастрофи могли б бути більшими за чорнобильські.
На превелике щастя, загорівся навчально-тренувальний корпус. Пожежа не дісталася енергоблоків та реакторів. Скидається на те, що російські військові не мають уявлення про наслідки викидів радіації та не розуміють, що в разі аварії їх би зачепило найперше.
До того ж радіаційна хмара не оминула б і жителів “великої” Росії та її партнера по злочинах — Білорусі.
Жодна країна не обстрілювала атомні станції раніше. Це робить тільки Росія, держава-терорист.
З 4 березня Запорізька АЕС та Енергодар тимчасово захоплені російськими військовими.
А от Південноукраїнська АЕС (Миколаївська область) стала об’єктом, безпеці якого загрожували російські крилаті ракети.
— 16 квітня 2022 року над майданчиком станції пройшли три крилаті ракети, випущені ймовірно з території Білорусі в напрямку Миколаєва. Одну з них зафіксували камери спостереження.
Загроза поцілити в ядерний реактор з можливими наслідками — ядерною катастрофою, була високою, — повідомили в Енергоатомі.
Скільки не кажи росіянам про техногенну катастрофу, у власних зомбоящиках вони бачать іншу реальність, тож досі не розуміють — якщо влучать в АЕС, радіація їх не помилує.
Вранці 25 квітня дві крилаті ракети пролетіли в критичній близькості до Хмельницької АЕС. Про це повідомив Енергоатом у своєму Telegram.
— Сьогодні, 25 квітня 2022 року, о 08:10 над водоймою-охолоджувачем Хмельницької АЕС були зафіксовані дві крилаті ракети, випущені російськими військовими, ймовірно, в бік міст Рівного або Здолбунова, — йдеться у повідомленні.
Графіка: Валентина Бойко
Ми не знаємо напевно, чи Росія тільки погрожує та шантажує, чи адекватність очільника Кремля вже геть сумнівна і російські військові ладні завдати удару по будь-якій АЕС, попри наслідки для всієї Європи.
Але точно можна стверджувати, що Росія щодня підтверджує статус держави-терориста.
Погрожуючи українським атомним станціям, вона погрожує усьому світу.
Окупація Чорнобильської АЕС, прицільні постріли по Запорізькій АЕС та ракети на Хмельницькою. Що це, як не ядерний тероризм?
Російські військові завдають нових ударів і по українських містах. Раніше ми розповідали про вибухи в Запоріжжі та Миколаєві.