Українці продовжують здобувати перемоги не тільки на фронті. Як відомо, на нашій землі народилося багато видатних науковців.
Українська вчена в галузі математики Марина В’язовська отримала найпрестижнішу премію в Гельсінкі й стала другою жінкою в історії, яка була нагороджена медаллю Філдса.
Марина В’язовська поділилася своїм баченням подальшого розвитку науки в Україні, розповіла, чим займатиметься далі та як світова наукова спільнота підтримує українців.
Що це за задача і чому її розв’язання стало визначним для науки
Марина розв’язала задачу Кеплера про пакування однакових куль у восьмивимірному просторі. Як розв’язання вона використала решітку Е₈, для найщільнішого пакування куль в обраному просторі.
Задачі Йогана Кеплера вже 400 років, і кожен науковець намагається знайти своє вирішення. До 2016 року його знайшли лише у дво- й тривимірному просторі.
Я не знала, чи зможу її розв’язати, але іноді в науці доводиться ризикувати.
На розв’язання цієї математичної задачі в Марини пішло два роки. Вона стала основною у науковому проекті науковиці для Берлінської математичної школи.
Для чого потрібна задача, практичне використання
Розв’язання цієї задачі надалі стане зручним способом організовувати інформацію. Однак практично застосувати доведення теореми досить складно.
Найбільш вагоме практичне значення ця задача має у конфігурації, тобто стосується кодів і алгоритмів, які виправляють помилки.
Це використовують у комп’ютерах при передачі сигналів, можна застосовувати в передачі мобільного зв’язку та інтернету, а також для відновлення пошкодженої інформації.
Яку наступну математичну вершину планує підкорити науковиця
Марина В’язовська не зупиняється. Каже, що в математиці завжди є задачі, які потребують вирішення. Тож працюватиме над тою, в якій якнайкраще зможе застосувати та розкрити свої знання.
Її цікавлять геометричні задачі, питання в аналізі Фур’є тощо. Звісно, жінка розглядає і вивчення чогось нового, де б її знання були корисні.
Як науковці підтримують Україну
В Європі всі дуже серйозно ставляться до подій в Україні та намагаються підтримати українців. Однак, за словами Марини, науковці — це про м’яку силу.
Зокрема, коли йдеться про підтримку, мають на увазі численні освітні програми, стипендії та гранти для науковців та студентів, робочі місця для українських колег.
Єдина болюча тема для толерантної Європи — як не шкодити їхнім студентам та науковцям, які родом з Росії, і водночас повністю припинити співпрацю з російськими установами.
Про родину в Києві та свої плани повернутися
Родина Марини вирішила лишитися в Києві. Жінці не вдалося вмовити родину переїхати в безпечнішу країну навіть на певний час.
Сама ж науковиця теж не збирається залишатися в Європі. Вона наголошує, що де б не жила, не подорожувала, завжди пам’ятає, що це тимчасове явище.
Київ — рідне місто Марини, там вона почувається по-справжньому вдома.
Наукові перспективи для України: як війна вплине на галузь
Зараз наука не є пріоритетною сферою фінансування, адже всі кошти йдуть на те, щоб перемогти та вигнати ворога.
Найбільша втрата для науки — це люди, життя яких забрала війна. Вони могли дати дуже багато, однак не встигли.
Численні колеги Марини відклали підручники, щоб захищати Україну зі зброєю, дехто полишив науку, щоб волонтерити.
Однак жінка переконана, що війна пришвидшує прогрес. У часи відбудови виникатиме багато практичних питань, що дасть поштовх для розвитку прикладної науки.
Жінка сподівається, що цей час використають для модернізації сфери й Україна відкриє багато нових імен.
Українські жінки надихають та захоплюють своїми перемогами та досягненнями. Українське ім’я прославили жінки у спорті, науці та в шоу-бізнесі.
Та є й такі, які не дають його забути російським окупантам, нагадуючи, на чию землю вони прийшли, за допомогою снайперської гвинтівки. Історію української снайперки Жанни д’Арк читай у нашому матеріалі.
Нагадаємо, що у нас з’явився Telegram-канал. Там так багато цікавих, пізнавальних і корисних матеріалів, що ти точно не пошкодуєш про підписку.