В Україні створять єдиний державний реєстр геномної інформації громадян. За відповідний законопроект проголосувала Верховна Рада.
Читай, що це означає, навіщо потрібна геномна база даних та хто підлягатиме обов’язковій реєстрації своєї ДНК-інформації.
Заступник міністра внутрішніх справ Ігор Бондаренко розповідає, що закон Про державну реєстрацію геномної інформації людини важливий для правоохоронної системи та сфери експертно-криміналістичної діяльності.
Адже наразі аналіз ДНК — чи не найефективніший метод встановлення причетності особи до скоєння злочину.
Тому така база даних пришвидшить та спростить:
Якщо особа вчиняє насильницький злочин, наприклад, зґвалтування, то після вироку суду або на етапі досудового розслідування у неї відбирається зразок ДНК і вноситься в базу.
Якщо ця особа вчиняє повторне правопорушення і буде збіг даних, це допоможе прискорити розкриття злочинів, — зазначив міністр внутрішніх справ України Денис Монастирський у коментарі для Радіо Свобода.
До бази ДНК обов’язково вноситимуть біологічні зразки:
Також до реєстру можуть вносити геномну інформацію родичів зниклих безвісти та військовослужбовців за їхньою згодою. Біологічний матеріал армійців допоможе ідентифікувати їх у разі загибелі або зникнення безвісти.
Зареєструватись можна буде й добровільно.
Як пояснює Бондаренко, зараз Експертна служба МВС розслідує воєнні злочини російських військових в Україні та проводить молекулярно-генетичні дослідження.
За час повномасштабного вторгнення фахівці призначили понад шість тисяч експертиз щодо встановлення осіб, з яких близько 40% уже проведені.
Саме тому зараз надзвичайно актуальним є створення інструменту для накопичення та систематизації цієї інформації, надання їй правового статусу для використання як доказової бази у процесі доведення злочинів рашистів проти України, — вважає Бондаренко.
Наразі в базі вже налічується близько 45 тисяч ДНК-профілів.
У законі зазначено, що оброблення геномної інформації проводиться за допомогою АІПС (автоматизованої інформаці́йно-пошукової системи), що виключає можливість її втрати, пошкодження, перекручення та несанкціонованого доступу до неї.
Це означає, що сама процедура внесення даних до реєстру унеможливлює їх підміну. А інформація зберігається у вигляді закодованих та знеособлених відомостей про генетичні ознаки людини.
До бази ДНК матимуть доступ:
Терміни зберігання інформації варіюються залежно від конкретного випадку. Наприклад, геномна інформація злочинців зберігатиметься в базі до моменту закриття кримінального провадження, звільнення особи від кримінальної відповідальності або в разі її виправдання, але не більш як п’ять років з моменту реєстрації ДНК.
А ось інформація про генетичний код людей, які добровільно погодились на внесення своїх даних у реєстр, зберігатиметься протягом строку, вказаного в заяві особи.
Нині закон має підписати президент України Володимир Зеленський. Закон набере чинності через один рік з дня його опублікування, тобто в липні 2023 року.
Розробники закону використали досвід іноземних колег, адже за аналогічним принципом ведуться бази даних ДНК в США, Великій Британії, Польщі, Німеччині, Італії, Іспанії, Франції тощо.
Європейська Рада ще в лютому 1992 року випустила необов’язкову рекомендацію щодо використання ДНК для розслідування кримінальних справ. Тож нині 22 країни ЄС мають геномні бази.
А загалом у світі 70 країн реєструють біологічні дані своїх громадян, причому найбільші бази існують у Китаї, США та Великій Британії.
Використання бази ДНК також допомагатиме розслідувати сексуальні злочини росіян в Україні. Це дасть змогу притягнути всіх причетних до відповідальності перед міжнародним судом.
Читай, скільки ООН нарахувала злочинів насильницького характеру росіян в Україні.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!