Дивні звуки замість “Мама”: що таке ехолалія у дитини і як “розговорити” малюка

Перший рік життя дитини для батьків незабутній. Вони намагаються увесь свій час приділити малюку, і з нетерпінням чекають першого слова… Та минає 8-10 місяців, рік, два рочки — а крім дивних звуків та повторень нічого? Інколи діти починають говорити значно пізніше за своїх однолітків, це є варіантом норми.

Та батьки не завжди спокійно до цього ставляться. Доки одні намагаються придбати всі розвивальні іграшки та співати дитячі пісеньки, інші підозрюють у малюків розлади.

Наштовхнути на роздуми про погане може ехолалія. Якщо коротко — це повторення чужих слів або фраз. І воно може відбуватися відразу за кимось, чи за певний час.

Вікна-Новини розпитали сурдопедагогиню та дефектологиню Анастасію Цвігун про те, що таке ехолалія, як батьки мають розвивати мовлення дитини і коли варто звернутися по допомогу фахівців.

Що таке ехолалія

На жаль, деякі батьки досі мають погану звичку: слухати зауваження інших щодо дітей (“А от мій у 8 місяців уже балакав! А ваш мовчить!”), а після цього шукати відповідей на свої питання в Інтернеті. Там можна натрапити на страшні слова та діагнози, які можуть і не стосуватися твоєї дитини. Однак паніка точно з’явиться!

Якщо дитина не говорить, а повторює певні звуки, слова чи словосполучення — це називається ехолалією. Лікар-дефектолог пояснила більше, що приховується за терміном.

Ехолалія — це порушення мовленнєвої поведінки, за якого дитина механічно (мимоволі) повторює почуті фрази чи окремі слова. При цьому дитина переважно не розуміє сказаного, а мовлення не має смислового наповнення.

Таке порушення переважно діагностують у дітей. Також ехолалія може бути симптомом різноманітних синдромів:

• слухова вербальна агнозія;
• аутизм;
• сенсорна алалія;
• обсесивно-компульсивний розлад;
• травми головного мозку;
• неврологічні порушення тощо.

Фото: Unsplash

Ехолалії у дітей утруднюють процес спілкування, засвоєння нових навичок. Батькам потрібно знати, що це порушення може бути тимчасовим етапом розвитку дитини. Та не варто забувати і про небезпечний бік.

Нерідко причина ехолалії у порушенні розумінні мовлення, неврологічних станах та ін. Для кращого розуміння варто визначити тип ехолалії. Ехолалію поділяють на миттєву і відтерміновану, — розповідає Анастасія Цвігун.

1. Миттєва ехолалія — може демонструвати бажання дитини зрозуміти почуте, поспілкуватися або ж бути способом виразити нерозуміння щодо почутого, тривожність. У таких випадках дитина відразу повторює почуте за кимось.
2. Відтермінована ехолалія — дитина повторює те, що почула, за тривалий час (від кількох годин до тижнів). Це можуть бути слова батьків, щось із мультиків, реклами. Повторення є нормою, якщо вони у правильному контексті.

— Нерідко ехолалія є самостимуляцією (стиммінг) чи самозаспокоєнням. Ціль у такому випадку — задоволення, адже повторення може викликати приємні відчуття. Діями, що повторюються, дитина заспокоює чи стимулює власну нервову систему, — пояснює дефектологиня.

Фото: Unsplash

Інколи відтерміновані повторення слів чи словосполучень свідчать, що дитину потрібно ніби “перемкнути” на іншу діяльність. Також батькам варто звернути увагу на те, чи не хоче дитина чимось поділитися, або ж чи не намагається відсторонитися й захиститися.

Повторювання фраз чи питань можуть означати прохання. Так фраза дитини: “Хочеш яблуко?” може означати: “Я хочу яблуко”. До речі, ми розповідали, з якими ще проблемами мовлення стикаються батьки.

Коли дитина має заговорити: оптимальний вік

Та на все є свій час. У певному віці, якщо дитина не говорить окремими зрозумілими фразами та не підтримує розмову з батьками, це може свідчити про порушення. Дефектологиня Анастасія Цвігун пояснює, що повторення слів за кимось перестають бути нормою у віці 2,5-3 років.

Ехолалія є звичним етапом розвитку дитини з 6 місяців до року. Так малюк вчиться наслідувати дорослих і розвиває своє мовлення.

Якщо у 2,5-3 роки ехолалія переважає над самостійним, спонтанним мовленням — це “червоний прапорець”. Близько до 3-х років малюки вже активно використовують слова та фрази для вираження потреб, думок, запитань. Дитина усвідомлює, що говорить і самостійно будує речення.

А батьки очікують, що в такому віці дитина буде здатна ставити питання, казати, чого їй хочеться, називати дії та предмети, використовувати прості фрази у своєму мовленні.

Фото: Unsplash

У випадку, якщо у 3 роки дитина не говорить, а переважно повторює почуті звуки чи слова, це привід звернутися до лікарів. До речі, ми ділилися, як розпізнати затримку розвитку в дитини. Звертати увагу потрібно і на такі особливості:

• дитина повторює певні фрази у стресових ситуаціях;
• дитина повторює почуте протягом певного часу, при тому, що слова не пов’язані з ситуацією, яка відбувається у цей момент;
• часто цитує у нетиповому контексті репліки з мультиків, відео.

Читати на тему

Відставити паніку! Коли дитина починає говорити перші слова та чому виникає затримка мовлення

Які вікові норми мовленнєвого розвитку у дитини та коли варто бити на сполох: пояснення експертки.

Дитина не говорить — до якого спеціаліста потрібно відвести

Найпоширенішими хворобами та розладами, симптомом яких є ехолалія, є: аутизм, затримка мовленнєвого розвитку, порушення слуху, сенсорна алалія та інші неврологічні стани. За найменшої підозри краще звернутися до мультидисциплінарної команди лікарів.

Діагностувати дитині РАС чи інші стани можуть:

• Дитячий психіатр, невролог — ключові спеціалісти. Вони проведуть огляд та оцінять неврологічний стан дитини.
• Логопед-дефектолог — оцінює рівень мовленнєвого розвитку, наявність та характер ехолалії, рівень розуміння мовлення.
• Клінічний психолог — проводить психологічну діагностику, оцінює когнітивні функції, соціально-емоційний розвиток та поведінкові особливості.
• Лікар-сурдолог — діагностує стан слуху дитини для підтвердження або спростування порушень слуху.

Повторення слів чи словосполучень дитиною потребують втручання лікарів, якщо це домінуючий тип спілкування після трьох років. Також за наявності супутніх симптомів: дитина не реагує на власне ім’я, уникає зорового контакту, відсутній вказівний жест, наявна стереотипна чи повторювана поведінка.

Батькам потрібно звернути увагу і на високу чутливість дитини до звуків чи світла, обмежене коло інтересів та нерозуміння звертань. Також приводом звернутися до лікаря є стан, коли ехолалія заважає спілкуванню, вираженню потреб дитини. Або ж випадку регресу мовлення, коли ехолалія виникає після того, як дитина вже говорила.

Перший крок — це консультація педіатра, який скерує до відповідних спеціалістів, — пояснює Анастасія Цвігун.

Як розвивати мовлення дитини

Та в багатьох випадках діти можуть не говорити у певному віці, бо з ними мало спілкуються та недостатньо розвивають. Саме тому розвиток мовлення має бути постійним процесом від народження дитини, а не поодинокими випадками перевірки успіхів у садочку.

— До року необхідно розмовляти з малюком: коментувати власні дії, називати предмети. Навіть якщо дитина не розуміє сенс слів, вона уже чує інтонацію та ритм мовлення. Імітуйте звуки, відповідайте на дитячий лепет, — ділиться дефектологиня.

Також дітям потрібно читати книжки, показувати яскраві картинки, співати пісеньки та розповідати щось смішне з активними жестами та мімікою. Почни з найпростіших ігор для привернення уваги.

Фото: Unsplash

Під час гри дитина має розуміти причинно-наслідкові зв’язки. Анастасія Цвігун зазначає, що навіть гра “Ку-ку” позитивно впливає на розвиток дитини.

Ближче до двох років варто розширювати словниковий запас: не просто “м’ячик”, а “м’ячик котиться”, “м’ячик червоний”. Варто заохочувати дитину більше імітувати звуки тварин (“гав-гав”), побутових предметів і явищ (вода — “буль-буль”), транспорту (машина — “ж-ж-ж”).

У цьому віці дитині можна ставити прості питання: “Хто це?”, “Де?”, “Що це?” і допомагати шукати на них відповідь. Не забувай про книги з простим сюжетом, аби дитина розуміла, що сталося з героями, і могла розповісти. Можна обговорювати картинки, грати у Сороку-ворону чи Ладусі.

— Ближче до трьох років ми починаємо активно стимулювати діалог, у мовленні дитини з’являються фрази. Батькам варто ставити питання, на які не можна відповісти “так” чи “ні”, — каже лікар-дефектолог.

Дітей у такому віці потрібно навчати нових ознак предметів, не лише кольорів, будувати складні речення.

Фото: Unsplash

Не варто оминати і розвиток дрібної моторики. Використовувати для цього можна ліплення, малювання, ігри з дрібними предметами. Анастасія Цвігун радить звернути увагу і на сюжетно-рольові ігри: магазин, лікарня, дочки-матері. Вони можуть покращити комунікативні навички та словниковий запас.

Гарна ідея — це і обговорення щоденних подій, адже вечеря, прогулянка, гра є гарним приводом для розмови.

Раніше ми розповідали, як батьки можуть пришвидшити процес говоріння у дитини.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.