Журналісти не є знавцями в усіх галузях, тому часто нам потрібен коментар експерта, який зможе фахово розповісти про подію, явище, або дати відповіді на питання.
Людина, яка претендує на роль експерта, має мати спеціальну освіту, компетенції та знання в певній сфері, щоб прокоментувати те чи інше питання.
Хоч експертів залучають з метою подати правдиву інформацію, дехто перетворює їх на інструмент для маніпуляцій та спекуляцій. Адже їм вірять та сприймають слова за чисту істину.
Так, обрані фахівці можуть просто не мати відповідної кваліфікації, або ж бути підібрані за принципом політичної орієнтації, несучи в маси приховані наративи. Спекулювати спікерами особливо просто, коли йдеться про чутливі теми, наприклад, війну.
Фахівчиня у сфері медіаграмотності, заступницею директора Могилянської школи журналістики та редакторкою StopFake Вікторією Романюк допомогла розібратися у питаннях:
Ми схильні довіряти всьому, що схоже на правду. Оскільки гадаємо, що усе, що написано в газеті або показано по телевізору, мало б бути перевірене журналістами й немає причин цьому не довіряти. Та, на жаль, це не завжди так.
Також Вікторія Романюк розповіла, що довіра до експертів формується не через те, що саме вони говорять, а як вони це роблять. На відміну від раціональних висловлювань з перевірених джерел інформації, експерти є емоційними.
Вони говорять простою, доступною мовою, часто виходять у категорію передбачень, емоційних висновків. І це людям подобається.
Насправді ми часто прагнемо знайти не факти, а підтвердження своїх страхів, сумнівів або позитивні прогнози. В промовах офіційних речників цього не знайдеш, тому емоційна інтерпретація від блогера виглядає привабливіше.
До того ж суб’єктивна думка експерта можу збігатися з нашою, тому переглядати такий контент зрозуміліше та приємніше.
Насправді фактами, доказами, джерелами інформації та посиланнями на якісь статистичні дані зацікавити набагато складніше, ніж емоціями та розвагами.
В українському медіапросторі — на телебаченні чи в Youtube — можна було знайти програми, де збиралися експерти й кілька годин поспіль розповідали нісенітниці, які порушують усі стандарти журналістики, — каже Вікторія Романюк.
Звісно, після таких ефірів щоразу поставало питання, як притягти до відповідальності медійників, канали та експертів, проте правозахисники зіштовхувалися з проблемою особистої точки зору.
Відповіді медіа зводилися до того, що це не позиція медіа, а думки експертів. А він має право на суб’єктивну думку й не може бути за це засуджений.
У нашій країні панує свобода слова, адже це складова демократії. Її захищає Закон України, зокрема й закон Про інформацію. У статті 30 зазначається, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оцінювальних суджень.
Оцінювальними судженнями, вважаються висловлювання, які не містять фактичних даних, критики, оцінки дій та не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів.
Тобто ніхто не може бути покараним за оцінювальне судження, якщо воно не є наклепом, не загрожує діяльності великої кількості людей та не принижує гідність, честь і репутацію людини.
Здавалось би, в чому проблема? В нашій країні й справді панує свобода слова. Проте небезпека в тому, що не завжди вдається відрізнити фактологічну інформацію від емоційної. Не завжди є навички розділяти факти та судження.
Доволі просто підібрати “потрібних експертів”, як транслюватимуть певні думки та наративи. Та в часи повномасштабної війни це може зіграти злий жарт.
Так, наприклад, деякі факти та прогнози військових експертів виявлялися не зовсім точними й правильними. Вони могли дати надію, проте несправдження цих слів призводило до зневіри та било по загальному настрою в країні.
Крім того, за словами Вікторії, емоційні думки впливають на поглиблення суспільної кризи, сварки й емоційне виснаження. Тобто ми не готуємося до викликів раціонально, а розхитуємося емоційно.
Псевдоексперти зустрічаються й в інших галузях: від психології до спорту, й кожен “фахівець”, без належної освіти та знань може нашкодити.
Якщо тобою намагаються маніпулювати, то можна простежити порушення журналістських стандартів: балансу думок, перевірених і різноманітних джерел інформації. Щоб перевірити експерта, дотримуйся такого алгоритму:
Вікторія Романюк також поділилася кількома джерелами, які допоможуть перевіряти незаангажованість експерта.
Дезінформація, фейки та маніпуляції можуть бути на кожному кроці, адже триває інформаційна війна. На жаль, вірити у відверто неправдиву інформацію можуть навіть рідні люди. Ми розповіли, як пояснити родичам, що вони читають фейки та не посваритися.
Не пропускай найцікавіше, підписуйся на наш Telegram-канал.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.