Старша аналітикиня проекту VoxCheck
Поруч з реальними бойовими діями триває й інформаційна війна. Так, росіяни не втрачають нагоди вкидати в медійне поле бомби фейкових новин, ракети маніпуляцій та пропаганди тощо.
Найкращим помічником у запуску інформаційних атак в українське інфополе є спільноти в Telegram, які з початку повномасштабного вторгнення для багатьох стали основним джерелом інформації.
За дослідженням InMind, проведеним на замовлення міжнародної організації Internews, з Telegram черпають інформацію 60% користувачів соцмереж.
Та якщо акредитовані ЗМІ, які підіграють російській пропаганді, можна позбавити ліцензій чи змусити опублікувати спростування, то із соцмережами це неможливо.
Саме тому їх активно використовують російські спецслужби у своїх цілях, стверджують у СБУ. На жаль, далеко не всі захищені від брехливих наративів, особливо вразливим до цього є старші покоління.
Старша аналітикиня проекту VoxCheck Мирослава Маркова розповіла, що робити, якщо твої родичі читають сумнівні сторінки, слухають на YouTube “хороших русскіх” і потім переповідають фейки про війну. Як їх лагідно переконати, що ці новини — ворожа пропаганда.
— Здебільшого негативні досвіди комунікації про медіаграмотність зі старшими людьми виникають через те, що вони виходять з упередженої позиції, ніби більший досвід гарантує їм краще розуміння будь-чого.
Натомість твої спроби довести некоректність тез, якими вони оперують, навіть якщо це відверта дезінформація чи конспірологія, сприймаються як перехід на особисте й ніби звинувачення в некомпетентності чи наївності.
Людям, які лише опановують соцмережі, треба дати базове розуміння алгоритмів: соцмережі формують певну інформаційну бульбашку для кожного користувача.
Якщо у стрічці щодня дописи про шкоду вакцин, це не означає, що вони небезпечні. Швидше, алгоритм вирішив показати більше схожого на те, що тобі довподоби. А якщо всі у стрічці говорять те саме, починає здаватися, що це істина.
Наша стрічка у Facebook чи новинні Telegram-канали — це теж інструмент пропаганди. Щось, що здається несерйозним, розважальним контентом, теж може використовуватися для маніпуляцій чи вкиду фейків.
Тож наші знання чи усвідомлення цілком можуть бути результатом роботи алгоритмів соцмереж, розсилки російських ботів у месенджерах тощо.
— Ставити правильні запитання — один із найпростіших, але найдієвіших методів. Не для того, щоб перемогти людину в суперечці, а щоб вона сама поставила свої тези під сумнів.
Змусити сумніватися у правдивості інформації — перший крок до критичного мислення. Наступний крок — перевірка.
Слід просто ввімкнути внутрішній фільтр та обдумати: це точно правда? Це логічно? Чи є перевірене джерело? Чи має людина експертність у цьому питанні?
Крім цього, правильні запитання — це спосіб побороти логічні хиби в мисленні. Наприклад, часто ми стикаємося з феноменом підтверджувальне упередження, через який можна ігнорувати важливі контраргументи.
Підтверджувальне упередження — це схильність будь-якої людини шукати таку інформацію або інтерпретувати її так, щоб вона підтверджувала наші вже сформовані уявлення.
Тут варто обережно звернути увагу людини на цей аспект у сприйнятті та спробувати показати, що якісь тези вона систематично ігнорує. Можна запитати чому — це змусить замислитися.
Інший дуже важливий аспект — навчити зважати на емоційність повідомлень. Якщо це повідомлення викликає страх, навіщо тебе намагаються залякати? До яких дій паралельно закликають і кому це може бути потрібно?
— Старше покоління дедалі більше переходить на споживання новин з онлайн-джерел, а це — шалений потік інформації з різних каналів, якщо не налаштувати для себе умовні фільтри.
Відстежувати кожен фейк, який потрапить у їхнє інфополе, ти не зможеш. А ось зменшити кількість потенційних вкидів, давши адекватні джерела — можеш.
На цьому етапі було б корисно сформувати та порадити конкретний перелік якісних джерел: медіа, Telegram- чи YouTube-каналів для старших людей.
Також корисно ситуативно ділитися посиланнями на спростування фейків, які могли потрапити в інфополе людини.
Це допоможе прищепити уявлення, що найправдоподібніша, на перший погляд, інформація може бути фейком і до всього варто ставитися з нотою критичної оцінки.
— Якщо йдеться про стійке сформоване уявлення, то може допомогти лише системна комунікація. До того ж мати свою думку — добре. Головне, щоб вона сформувалася на основі фактів, а не фейків, популізму політиків чи російських вкидів.
Спробуй аргументовано спростовувати некоректні факти, на основі яких сформувалася думка, а не кидатися сперечатися з позицією.
–
— Якщо комунікація з родичами, які, скажімо, підтримують окупацію та вірять російській пропаганді, стає для тебе токсичною чи нестерпною, то продовжувати її, шкодячи собі, не варто.
Та слід пам’ятати, що це міг бути не вибір, а кропітка робота пропагандистів із блокування всіх українських джерел.
Тож просто відкинути всіх як жертв пропаганди, не спробувавши взаємодіяти, означатиме виграш Росії в боротьбі за уми. А саме цього найбільше прагне машина кремлівської пропаганди.
Пам’ятай, що якщо родичі залишаються на окупованих територіях, часто ти для них — єдиний вихід на адекватні джерела інформації.
Тому якщо попри позицію вони відкриті до розмови та не налаштовані агресивно, можна спробувати м’яко й систематично наголошувати на нелогічності та непослідовності російської пропаганди та криво зроблених фейках тощо.
Тобто спершу повністю дискредитувати російські медіа як джерело, показати їхні системні елементарні помилки.
А чому інформаційні качки нас так приваблюють та як з цим боротися, ми розповідали раніше.
Не пропускай найцікавіше, підписуйся на наш Telegram-канал.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.