Правило пʼяти секунд: врятувати чи викинути їжу, яка впала на підлогу — що каже наука

Впав улюблений бутерброд? “Те, що швидко підняли, не вважається таким, що впало” — нашіптує внутрішній голос. У жартівливе Правило пʼяти секунд багато хто вірить ще з дитинства. Але чи справді мікроби таки чемні, що чекають цілих 5 секунд, перш ніж накинутися на ласий шматочок? 

І поки одна половина людства тишком підіймає їжу з підлоги, друга — обурено кривиться і викидає навіть сухий крекер, що впав буквально на секундочку. То хто має рацію? 

Розбираємося за допомогою науковців, які витратили свій дорогоцінний час та грантові кошти, щоб відповісти на це життєво важливе питання. 

Правило пʼяти секунд: трохи історія

Ніхто точно не знає, звідки зʼявилося це правило. Але є така жартівлива легенда, пов’язана з Чингісханом: мовляв, якщо страва призначена великому хану, то її не можна викидати, навіть якщо вона впала — їжа залишається гідною столу, бо так вирішив сам правитель. Звісно ж, це більше байка, ніж історичний факт.

У сучасному ж вигляді правило п’яти секунд з’явилося вже ближче до кінця XX століття — його згадували в ситкомах, в мультфільмах, і просто в побуті. І з часом ця ідея настільки вкорінилась, що навіть потрапила в поле зору науковців, які стали серйозно перевіряти, чи справді їжа залишиться чистою, якщо її швидко підняти. 

Читати на тему

Чи потрібно мити мʼясо перед приготуванням: рекомендації кухарів та науковців

Мити чи не мити, ось у чому питання.

Міф про 5 секунд полюбляють у всьому світі. Начебто за пʼять секунд мікроби не встигнуть “застрибнути” на їжу, а якщо трохи бактерій й встигло “прилипнути” — їх переможе шлункова кислота. Але… ні. 

Серйозні дослідження на мармеладках і кавунах

У 2003 році школярка Джилліан Кларк, яка стажувалася в мікробіологічній лабораторії Університету Іллінойсу, вирішила перевірити міф науково.

Оскільки підлоги в лабораторії були занадто чисті для експерименту, вона власноруч “засіювала” плитку бактеріями. А тоді впускала на неї різні ласощі — мармеладних ведмедиків, печиво. Як зʼясувала дослідниця, бактерії таки встигали налипнути на їжу навіть за кілька секунд.

Кларк навіть отримала за цю роботу Шнобелівську премію з охорони здоров’я — це як справжній Нобель, але з іронією.

Фото: Pexels

У 2007-му професор Пол Доусон з Клемсонського університету вирішив не відставати й влаштував свій експеримент. Він “засіяв” підлогу сальмонелою, кидав на неї хліб і болонську ковбасу, залишаючи їх там на 5, 30 і 60 секунд. Потім ще повторив усе з перервами в кілька годин. І виявив:

Понад 99% бактерій перебираються на їжу в перші п’ять секунд.

Ба більше, вирішальним фактором була не тривалість контакту, а тип поверхні. Найгірше — це… килим.

У 2016 році дослідники з Ратґерського університету (США) під керівництвом Дональда Шафнера провели понад 2500 вимірювань. Вони тестували різні типи їжі (кавун, хліб з маслом, цукерки) та поверхні (дерево, килим, плитка, сталь). Найшвидше забруднювався кавун, і це логічно: волога їжа вбирає мікроби миттєво. А ось сухі кукурудзяні пластівці, що впали на килим, виявилися “найбезпечнішими”.

Цей самий висновок підтвердив згодом і британський професор Ентоні Гілтон. Він так і сказав: кавун із ламінату — нізащо, а от щодо пластівців з килима ще можна поміркувати.

Фото: Pexels

Які бактерії можуть потрапити на їжу з підлоги?

На підлозі можуть жити різні мікроби, які не проти безкоштовного обіду:

• E. coli (кишкова паличка);
• сальмонела;
• золотистий стафілокок;
• плісняві гриби;
• віруси.

Особливо небезпечні місця — громадські кухні та приміщення, де концентрація патогенних мікроорганізмів вища.

Ризики залежать від багатьох факторів

Перш ніж рахувати секунди та рятувати шматочок смаколика, який щойно приземлився на підлогу, зваж кілька речей:

• яка це їжа;

все, що липке (як варення або масло), притягує мікробів, наче магніт;

а от сухі наїдки — типу крекерів чи сухариків — менш “цікаві” для бактерій;

• яка поверхня;

плитка чи лінолеум — мікробам там простіше розмножуватись;

килим накопичує багато неприємного сміття, проте — бактеріям там не дуже зручно існувати;

• наскільки чиста підлога;

якщо підлогу востаннє мили ще до часів TikTok-у — краще не ризикувати;

підлога в метро чи на вулиці — тут навіть коментарі зайві;

• імунітет

якщо ти з тих, хто не має проблем зі шлунком — шанс, що все минеться, більший;

проте якщо ситуація протилежна — краще не перевіряй “бутербродом маслом вниз” своє здоровʼя.

Фото: Pexels

Краще не ризикувати

Тож науковці встановили — бактерії не будуть чекати особливого запрошення. Вони захоплюють їжу миттєво. Особливо, якщо їжа волога, а поверхня гладка або брудна. І навіть якщо підлога ззовні здається чистою — ти ніколи не знаєш, які саме мікроби там можуть бути.

Тож наступного разу, коли шматочок кавуна чи ковбаски спікірує на підлогу, безпечніше просто… спрямувати його до смітника. Заведи собі правило нуль секунд — і залишайся здоровою (-им).

А є деякі продути, які взагалі краще б залишалися на полицях магазину, а не у тебе на кухні, бо жодної користі організму вони не принесуть. Навіть навпаки. Читай далі — правда і міфи про трансжири.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.