Ракетні обстріли Росії продовжуються щодня і здавалося б, що питання доступності укриттів давно закрите і зрозуміле: всі мають право на захист. Однак в новинах ширяться випадки, коли людей не впускали до укриттів, адже воно — “не для всіх”, а для робітників або персоналу підприємства.
Тож коли укриття мають бути відкритими для кожного, а коли до них мають доступ окремі співробітники? З цим розбиралось видання The Village разом з юристкою адвокатського обʼєднання Вознюк і Туровський Юлією Костюк.
Що таке укриття і чи можна законно не впускати до деяких з них пересічних громадян
Мовою закону укриття — це захисна споруда цивільного захисту:
- протирадіаційні укриття;
- споруди подвійного призначення, як-от метро, підземні переходи та паркінги;
- найпростіші укриття: цокольні, підвальні приміщення тощо.
Не всі паркінги або підвали є офіційними укриттями. Органи місцевого самоврядування створили свої фонди захисних споруд цивільного захисту.
Це ті споруди, де мешканці можуть ховатися у випадку бойових дій, зокрема і під час повітряних тривог. Фонд періодично оновлюється, і якщо потенційне укриття відповідає нормам, воно може потрапити до переліку.
Ці укриття можуть бути в державній, комунальній чи приватній власності. Але часто трапляється, що замість бомбосховища там розташовані магазини, салони краси або ресторани. Під час тривоги в будь-який час доби власники таких приміщень зобов’язані впускати цивільне населення.
Фото: Pexels
Коли мають право відмовити у доступі до укриттів цивільного захисту
Однак є випадки, коли людям можуть відмовити в доступі до укриття цивільного захисту на законних підставах. Перший — це якщо укриття розташовано на території закритого підприємства. У цьому випадку користуватись таким укриттям можуть лише працівники.
Вас точно не пустять в укриття Служби безпеки України або інших установ чи підприємств, що мають обмежений доступ, — пояснює Юлія Костюк.
Інший випадок — це укриття дитячого садочка або школи, де зараз триває навчальний процес. Якщо школа — це найближче укриття, а людина не працює або не навчається у закладі, то їй можуть відмовити у вході.
Рішення щодо дошкільних закладів освіти Кабмін ухвалив у вересні 2023 року, а щодо шкіл — пізніше, у грудні. А от КМДА вирішили запитати киян про доцільність цього рішення у застосунку Київ Цифровий. Виявилося, що 70% не згодні з рішенням Кабміну.
Однак Департамент освіти та науки КМДА все ж підтвердив, що у школах Києва під час уроків сторонніх не впускають до укриття.
А що робити, коли укриття не має статусу офіційного? Якщо підвальне приміщення житлових будинків або паркінгів, де мешканці могли б сховатися під час повітряної тривоги, не внесені до фонду захисних споруд, на нього не розповсюджуються вимоги законодавства.
А отже у таких випадках впускати чи не впускати туди людей — вирішують власники, говорить Юлія. При внесенні до обліку на такі об’єкти поширюються правила щодо доступності укриттів і впускати туди зобов’язані, навіть якщо це закритий паркінг чи готель.
Що робити, якщо немає доступу до бомбосховища, яке внесене до фонду захисних споруд
Коли уряд заборонив стороннім ховатися під час ракетних атак у школах, поки там тривають уроки, у КМДА заявили, що одним з варіантів є використання підземного простору у будівлях приватних форм власності.
Але для постановки на облік таких захисних споруд Державною службою України з надзвичайних ситуацій потрібна згода власника.
Київський міський голова Віталій Кличко запропонував Кабміну дозволити на час воєнного стану включати приватні паркінги до фонду захисних споруд без погодження з власником. Проте наразі це право досі зберігається за власником.
Фото: Pexels
Одразу після того, як у грудня 2023 року дітей у Києві не впустили до шкільного укриття із собакою, міністр освіти Оксен Лісовий закликав, що найперше — це питання безпеки:
Будь ласка, якщо ви не знаєте, як діяти в якійсь ситуації, у вас немає чіткої інструкції й ви розмірковуєте над тим, пускати чи не пускати людину до сховища, — керуйтеся людяністю та загальнолюдськими цінностями, — закликав міністр.
Після цього випадку правила щодо заборони брати тварин в укриття скасували.
Юристка Юлія Костюк пропонує такий алгоритм дій, якщо під час повітряної тривоги не можна потрапити у бомбосховище, що є в офіційному переліку захисних споруд:
- Продовжувати шукати відкрите укриття, адже пошуки справедливості під час повітряної тривоги можуть створити невиправдані ризики.
- Паралельно зателефонувати на гарячу лінію 102 й повідомити, було відмовлено в доступі в окреме укриття і вказати час та місце розташування. Це дасть змогу зафіксувати факт порушення.
- Після закінчення повітряної тривоги звернутися до Національної поліції й узяти розшифровку (стенограму) звернення.
- Передати сформовану скаргу до місцевої військової адміністрації або ДСНС, адже ці установи мають повноваження ухвалювати відповідні рішення щодо порушення доступу до укриття цивільного захисту.
Якщо недопуск до бомбосховища не призвів до появи постраждалих, за порушення передбачена адміністративна відповідальність — штраф від 1700 до 3400 грн (за статтею 188-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Якщо постраждалі є — це автоматично розглядається як злочин за статтями 135 (залишення в небезпеці) й 367 (службова недбалість) Кримінального кодексу.
А ще ми розповіли, як знайти найближче укриття через додаток Дія.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!