Що небезпечніше — ворожа ракета чи фейк у соцмережах? Наслідки першого очевидні, а от друге діє повільно, але руйнування чималі.
Журналістка Вікна-новини Марія Малевська зробила допис про те, як один необдуманий репост перетворився на хвилю ненависті проти волонтерки — і чому медіаграмотність залишається слабким місцем українців.
Один пост — чимало наслідків
— Знаєте, у чому проблема? Наслідки влучання ракети видно відразу: жертви, руйнування. Ми боїмося.
А наслідків медіа-неграмотності одразу не видно. Проте у відтермінованій перспективі ці наслідки можуть бути набагато гіршими за обстріл.
Отже, історія така: ти бачиш пост зі скринами про те, що волонтерка просить у вояка за закритий збір 500$. Ти справедливо обурюєшся. Збори останні кілька місяців ледве ідуть. І ти зі штанів вистрибуєш. Бо в тебе чоловік воює! Або ти сам воюєш. І всі ми нині — наче натягнутий нерв. Прямісінько у нього нам раптом і влучають.
Що ти можеш зробити?! Хіба поширити від безсилля. Може полегшає.
Зберігаєш ті мерзотні скриншоти, виставляєш собі пост в Insta або Stories. Підписники обурюються не менше твого. При цьому частина з них читає дупою і думає, що це твоє листування з волонтеркою, а не взяті деінде картинки.
Твоя підписниця репостить це і собі, бо так само обурена несправедливістю. Її подруга це читає і думає: ну, раз вона поширила — а я ж їй довіряю! — значить, це все правда.
Репостнув — неси відповідальність
І ось тут починається неприємне: навіть репостнувши чуже, ти маєш взяти на себе відповідальність — бо твої друзі тобі вірять. Це як наче ти дзвониш і щось їм особисто розказуєш. Замість цього зараз — репости.
Автор того першого посту його потім видалить. Або відредагує і напише “Фейк” капслоком. Але залишить обличчя волонтерки та її номер телефону на скрині. Потім видалить, і згодом знову виставить — уже з підписом “Фейк чи не фейк?” (знову капсом). А врешті таки знесе остаточно.
Фейковий пост — тисячі погроз
Потрібно усвідомити, що ти на емоціях. Критичне мислення в такі моменти вимикається. Тому не треба поспішати поширювати.
Хто постраждає, якщо ти зробиш це пізніше? Точно ніхто. Хто постраждає, якщо все виявиться фотошопом? Правильно — волонтерка.
Я навмисне не постила скринів того, що писали на її адресу. Це пекло.
А вона півроку тому поховала коханого, який з 17 років воював. Навіть на протезі ще воював. Герой України посмертно.
Довічного німба їй це не дає. Ще й встигне отримати тисячі дзвінків із погрозами вбити та ще незліченну кількість погроз в повідомленнях і коментарях.
Проте командир її коханого із ССО запустить OSINT й таки доведе — то був фотошоп.
Як діяти
Якщо конче потрібно поширити: спочатку ідемо шукати першоджерело. Хто та людина, яка це опублікувала? Ти знаєш її? Довіряєш їй?
А раптом це невідомий користувач, на сторінці якого одна-єдина публікація з цими скринами?! Тричі задумайся!
Навіть якщо ти побачив це у відомого армійця, колишнього начштабу:
Хороший вояк — не дорівнює медіаграмотний. На БЗВП інфогігієні не вчать.
Армія — зріз суспільства. Градус того що відбувається, такий сильний, що ведуться найстійкіші.
Тож зараз наше найбільше випробування — не вціліти під бомбами, а не погризти одне одного.
Що мене цього разу порадувало: сотні вибачень перед волонтеркою від тих, хто поширив. Ми вчимося визнавати помилки!
Як працюють інформаційні маніпуляції, чому нам намагаються нав’язати ненависть до ТЦК, як зберегти тверезий розум — читай ще один допис Марії Малевської.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!