Волонтерка за 500$: або як ми провалили черговий іспит з інфогігієни

Що небезпечніше — ворожа ракета чи фейк у соцмережах? Наслідки першого очевидні, а от друге діє повільно, але руйнування чималі.

Журналістка Вікна-новини Марія Малевська зробила допис про те, як один необдуманий репост перетворився на хвилю ненависті проти волонтерки — і чому медіаграмотність залишається слабким місцем українців.

Один пост — чимало наслідків

— Знаєте, у чому проблема? Наслідки влучання ракети видно відразу: жертви, руйнування. Ми боїмося.

А наслідків медіа-неграмотності одразу не видно. Проте у відтермінованій перспективі ці наслідки можуть бути набагато гіршими за обстріл.

Отже, історія така: ти бачиш пост зі скринами про те, що волонтерка просить у вояка за закритий збір 500$. Ти справедливо обурюєшся. Збори останні кілька місяців ледве ідуть. І ти зі штанів вистрибуєш. Бо в тебе чоловік воює! Або ти сам воюєш. І всі ми нині — наче натягнутий нерв. Прямісінько у нього нам раптом і влучають.

Що ти можеш зробити?! Хіба поширити від безсилля. Може полегшає.

Зберігаєш ті мерзотні скриншоти, виставляєш собі пост в Insta або Stories. Підписники обурюються не менше твого. При цьому частина з них читає дупою і думає, що це твоє листування з волонтеркою, а не взяті деінде картинки.

Твоя підписниця репостить це і собі, бо так само обурена несправедливістю. Її подруга це читає і думає: ну, раз вона поширила — а я ж їй довіряю! — значить, це все правда.

Читати на тему

”Родичі читають сумнівні новини та вірять фейкам. Як їх переконати та не посваритися?”

Як без сварок переконати родичів, що вони читають пропаганду і фейки: поради Мирослави Маркової.

Репостнув — неси відповідальність

І ось тут починається неприємне: навіть репостнувши чуже, ти маєш взяти на себе відповідальність — бо твої друзі тобі вірять. Це як наче ти дзвониш і щось їм особисто розказуєш. Замість цього зараз — репости.

Автор того першого посту його потім видалить. Або відредагує і напише “Фейк” капслоком. Але залишить обличчя волонтерки та її номер телефону на скрині. Потім видалить, і згодом знову виставить — уже з підписом “Фейк чи не фейк?” (знову капсом). А врешті таки знесе остаточно.

Фейковий пост — тисячі погроз

Потрібно усвідомити, що ти на емоціях. Критичне мислення в такі моменти вимикається. Тому не треба поспішати поширювати.

Хто постраждає, якщо ти зробиш це пізніше? Точно ніхто. Хто постраждає, якщо все виявиться фотошопом? Правильно — волонтерка.

Я навмисне не постила скринів того, що писали на її адресу. Це пекло.

А вона півроку тому поховала коханого, який з 17 років воював. Навіть на протезі ще воював. Герой України посмертно.

Довічного німба їй це не дає. Ще й встигне отримати тисячі дзвінків із погрозами вбити та ще незліченну кількість погроз в повідомленнях і коментарях.

Проте командир її коханого із ССО запустить OSINT й таки доведе — то був фотошоп.

Фото: Pexels

Як діяти

Якщо конче потрібно поширити: спочатку ідемо шукати першоджерело. Хто та людина, яка це опублікувала? Ти знаєш її? Довіряєш їй?

А раптом це невідомий користувач, на сторінці якого одна-єдина публікація з цими скринами?! Тричі задумайся!

Навіть якщо ти побачив це у відомого армійця, колишнього начштабу:

Хороший вояк — не дорівнює медіаграмотний. На БЗВП інфогігієні не вчать.

Армія — зріз суспільства. Градус того що відбувається, такий сильний, що ведуться найстійкіші.

Тож зараз наше найбільше випробування — не вціліти під бомбами, а не погризти одне одного.

Що мене цього разу порадувало: сотні вибачень перед волонтеркою від тих, хто поширив. Ми вчимося визнавати помилки!

Як працюють інформаційні маніпуляції, чому нам намагаються нав’язати ненависть до ТЦК, як зберегти тверезий розум — читай ще один допис Марії Малевської.

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!