Росія не припиняє завдавати ракетні удари по містах України. Тому залишається актуальним питання, у яких будинків більше шансів встояти та чи можна взагалі захиститися від ракетної агресії. Досвід тих, хто вижив, та практичні поради рятувальників також можуть стати у пригоді.
Архітектор Дмитро Макагон розповідає, що найбільш небезпечними можуть бути саме звичайні радянські панельні будинки.
Вони становлять більшу частину нашого житлового фонду. І, як показали удари по Дніпру, Києву чи Маріуполю — руйнуються найсильніше.
У Бородянці також були такі будинки, в одному з них шматок просто відрізало. Це специфіка руйнування панельних конструкцій: якщо вони падають, то одразу всі та повністю.
Такі будови складаються досить швидко. Відтак шансів вижити у тих, хто всередині, досить мало.
Панельний будинок руйнується від сильного горизонтального вибуху, який зносить головну опору, бічні стіни. А далі поверхи під своєю вагою починають складатися, наче картковий будинок, і це все може забрати всього кілька секунд.
Ще одна проблема, на яку вказує архітектор Дмитро Макагон — це стики панелей. Вони кріпляться одна до одної дуже слабко. Тож після влучання ракети верхні поверхи руйнуються, а потім плити зрештою стають снарядом, який зносить поверхи нижче один за одним.
Рятувальник Максим Жилко згадує, що часто вижити вдається тим, хто дотримується правила двох стін та вчасно вибіг ближче до центру будинку. Але це правило не завжди допоможе. Панельки на такі навантаження не розраховані, бо будувалися нашвидкуруч.
На відміну від панельних будинків, монолітно-каркасним бетонним конструкціям вдається краще вистояти після ракетних ударів. Ба більше — там в результаті такого ж бомбового влучання мешканці з більшою ймовірністю можуть вижити. Людей рятує бетон, а точніше 50-сантиметрова стіна.
Як розповідає мешканка одного з таких будинків Олена, яка вижила після ракетного удару, спочатку люди навіть не зрозуміли, що бомба влучила саме в їхній будинок. Жінка усвідомила це, коли зателефонував знайомий, який на той час перебував на вулиці.
Кажу: “Десь прилетіло, але все нормально, ми живі”. А він відповідає: “Олено, у тебе півбудинку знесло”.
Зараз будинок має проблеми з ліфтами та опаленням, але головне — люди у ньому вижили.
Дмитро Макагон пояснює, що монолітно-каркасна конструкція значно надійніша за панельну, бо має більше зв’язків між елементами. А тому такі будинки не складаються за секунди.
Будівля збудована за новими нормами, більшими вимогами до стійкості і надійності.
Ще один вид будівель — це класичні цегляні. Їх почали зводити набагато раніше за панельні чи монолітно-каркасні, але це не означає, що вони не здатні витримати ракетний удар.
Знаменитий готель Україна у центрі Чернігова, незважаючи на влучання балістичної ракети та значні руйнування, все ж встояв, чого б не сталося з панельною будівлею. Оскільки цегла — більш безпечний матеріал, який поглинає імпульс удару.
Дмитро Макагон додає, що насправді це теж не дуже надійна конструкція, оскільки якщо вибивається одна стіна, то і плити починають складатися одна за одною.
Перша порада від рятувальників — бігти углиб будинку. І також важливо перебувати якомога далі від вікон. Це підтверджують розповіді тих, хто пережив удари.
Жінка і дочка були в передпокої. Це добре, бо велика віконна рама з вітальні в протилежну стіну влетіла! — говорить житель Чернігова Олексій Ребелько, який пережив ракетний удар.
Але якщо не встигаєш вийти з кімнати, то можна сховатися за шафу або, наприклад, під стіл. Вони захистять від уламків.
Рятувальник Артур Моркотенко пояснює, що потрібно стати не в повний зріст, а накарачки, ближче до шафи, до стіни, на яку ляже навантаження у вигляді плити або балки.
Та якщо все ж людина опинилася під завалом, то насамперед головне — не панікувати. Якщо починаєш нервувати, то частіше дихаєш і швидше витрачається цінне повітря. Також у жодному разі не варто намагатися вилізти самотужки.
Можна спричинити руйнування і зашкодити собі. Це може призвести до руйнування однієї дошки, на якій все тримається, що спричинить завал, і людина може загинути.
А ще рятувальники радять завжди носити з собою мобільний телефон. Він може допомогти у пошуках під завалами. Бо так можна додзвонитися працівникам ДСНС.
Рятувальник Максим Жилко пояснює, що телефоном потрібно повідомити, на якому поверсі була квартира та в якій кімнаті у момент влучання була людина. Це необхідно, щоб працівники ДСНС знали, куди їм потрібно рухатись та де шукати.
Якщо ж немає телефону, то бажано мати при собі бодай якийсь предмет, який видає звук. Це важливо, оскільки якщо людина кричатиме сама, то швидше використає повітря.
Може, це смішно, але корисно мати з собою свисток або клаксони на батарейках, — додає Артур Моркотенко.
Та хоч які хитромудрі способи та технології, хоч який чудовий будинок, єдиний варіант на 100% залишитись живими — це укриття. Тож не варто нехтувати укриттями чи ігнорувати повітряні тривоги.
Українці зараз мріють про одне — перемогти ворога та розпочати відбудову країни. Проте з кожним днем дедалі частіше порушується питання, а чи потрібно чекати, щоб розпочати відбудовувати Україну. Читай, що потрібно змінити у містобудуванні та яку роль у цьому відіграють жінки.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!