Говорити, не можна мовчати! Які докази має надати жертва сексуального насилля

У війні проти українців військовий РФ використовує не зброю, а терор мирного населення нашої держави. Жахливі свідчення є доказом того, що сексуальне насилля під час війни є не поодиноким випадком, а стихійним явищем у російській армії. 

Зовсім мало постраждалих від сексуального насилля звертаються до правоохоронних органів, і у кожного є на те власні причини: страх осуду, небезпека для життя рідних та близьких, бажання якнайшвидше забути про пережите.  Але правоохоронці закликають: не мовчіть! Адже кожен російський військовий, який був причетним до воєнних злочинів в Україні, понесе покарання. А свідчення людей допомагають встановлювати особи тих, хто заподіяв звірства українцям.

У постраждалих є можливість звернутися до Центрів допомоги врятованим (ЦДВ), яку у 11 містах країни безплатно надають соціально-психологічну допомогу постраждалим від війни, зокрема, постраждалим від сексуального насильства, пов’язаного з війною.

Кім того, у ЦДВ можна проконсультуватися щодо гуманітарної та медичної допомоги, знайти тимчасовий прихисток, розв’язати юридичні питання внутрішньо переміщених осіб (ВПО) тощо. Адреси та контакти центрів можна дізнатися на сайті.

Також Фонд Маша розповів, які докази може надати жертва сексуального насилля. 

Що робити, якщо став(-ла) жертвою сексуального насилля

За інформацією Фонду Маша, свідчення потерпілої/потерпілого уже є достатнім доказом вчиненого злочину. І доводити відсутність згоди на ті речі, які вчиняли з людиною росіяни — не потрібно.

Варто лише показати наявність примусового середовища: окупація, полон чи присутність військових на території, де проживає людина.

Як докази також можна надати копії звітів міжнародних організацій про звірства російських окупантів в Україні під час бойових дій. Всі ці документи можуть знайти у відкритому доступі в Інтернеті.

Для збору фактів сексуального насильства як злочину проти людяності, потрібно довести системність та широкомасштабність вчинення таких злочинів. А головне — збирати докази вчинення сексуального насилля мають правоохоронні органи, а не потерпілі.

Читати на тему

Сексуальне насильство не підлягає амністії — правозахисниця про злочини окупантів та відповідальність за них

Правозахисниця Лариса Денисенко розповіла про жертв зґвалтувань та інші злочини окупантів.

Які докази ще надати слідству?

• За можливості збережи одяг, який може містити сліди злочину.
• Збери пояснення свідків, сусідів, які могли чути чи бачити такі ж злочини на цій території. 

Pexels

Повідомити про злочин можна не лише особисто, адже це може загрожувати безпеці потерпілих. Спеціально для таких випадків в Україні розробили Telegram-бот, через який можна повідомити про сексуальний злочин. Там же тобі можуть надати психологічну допомогу. 

Підписуйся на наш Telegram та стеж за останніми новинами!