Днями Нацбанк України переглянув облікову ставку. Вона впливає на банківську систему, інфляцію, гривню. З червня минулого року облікова ставка була 25%. Тепер — 22%.
Голова Національного банку України Андрій Пишний розповів про перегляд облікової ставки, рівень інфляції та прогнози на 2024.
Облікову ставку змінили, за словами Пишного, через економічні передумови. 25% ставка зберігалася понад 13 місяців, була частиною антикризового пакета.
Українська економіка почала демонструвати певні позитивні тенденції. Минулий рік ми закінчили на рівні інфляції маже 27%, за червень вона знизилася до 12,8%.
Це наслідок монетарної політики та роботи уряду з Національним банком України. На це вплинуло і зниження вартості енергоносіїв. А також українські підприємці, які працюють за будь-яких умов.
За умови, якщо збережеться стабільність, цикл зниження облікової ставки можна буде продовжити. Це вагомий результат під час війни, який потрібно утримувати у 2023-2024. Амбіційна мета — вийти на показник інфляції у 5%. Її ставили ще до повномасштабної війни.
За час повномасштабної війни гучних та великих банкрутств банків не відбулося. На питання, чи витримають українські банки війну у невизначеній перспективі, Андрій Пишний відповів так:
Українські банки продемонстрували фантастичну стійкість. Національний банк отримав взагалі премію Центральний банк року, — каже Пишний.
Це все завдяки зусиллям Світового банку та українських. Не було не лише банкрутств, а й жодного дня зупинки банківської системи, навіть в умовах блекаутів.
Попри війну банківська система зараз має можливість підтримувати не тільки безперебійне функціонування, а й бути містком між бізнесом, його потребами, приватним капіталом для відновлення України.
Нацбанк проводить діагностику потреб найбільших банків, щоб визначити, що їм потрібно, аби бути більш стійкими. За макропрогнозами, активна фаза війни триватиме ще перше півріччя 2024 року.
Андрій Пишний закликає уникати “відчуття ейфорії”, бо невизначеність і виклики залишаються. За макропрогнозом до 2025 року, є кілька факторів, які становлять критичні ризики для його реалізації — це тривалість війни.
Український бюджет на сьогодні дефіцитний. Дефіцит складає 26% валового внутрішнього продукту. Бюджет балансується коштом міжнародної допомоги. Минулого року Україна отримала понад $32 млрд. Цьогоріч очікується $42 млрд. У 2024 році Україна розраховує на $37 млрд.
Це суми, які потрібні для того, щоб профінансувати соціальну потребу, покрити внутрішній дефіцит. Економічна криза залишається, — каже Андрій Пишний.
Невизначеність ілюструється на прикладі зернового коридору. Квітневий макропрогноз передбачав, що зерновий коридор функціонуватиме за певних обмежень. Сталося так, що ворог вирішив заблокувати коридор. Це коштуватиме Україні в першому півріччі щонайменше $2 млрд.
Але попри це зберігається стійкий дезінфляційний тренд, множинність курсів майже відійшла. Зараз люди продають більше, ніж купують.
Навіть під час повномасштабного вторгнення довіра до національної валюти повертається.
Серйозною проблемою, з якою прорахувалися працівники банків, це міграція. За макропрогнозами люди мали повертатися до України, але цього не відбувається.
Якщо люди почнуть повертатися в Україну, зросте споживчий попит, економічні процеси будуть більш жвавими.
Якщо порівнювати Україну з країнами, що пережили жорстоку війну, наприклад, Японія, Німеччина, Хорватія, для відновлення ВВП потрібно щонайменше 9-10 років. Але за тієї підтримки, яку надають Україні, процес економічного зростання може піти значно швидше.
На думку Нацбанку, фіксований курс — це річ, яка дозволить українській економіці бути більш адаптивною. Гнучкість курсу дає можливість українським підприємцям “дихати”, бо знімаються деякі адміністративні обмеження на рух капіталу.
Адміністративні обмеження місцями зіграли позитивну роль, адже кризу вдалося зафіксувати й не дати їй прогресувати. Нацбанк затвердив стратегію валютної лібералізації та пом’якшення валютних обмежень.
Цей документ розробляли спільно з МВФ. Його мета — дати українському бізнесу більше впевненості та адаптивності. Але поки немає графіка його впровадження. Спершу слід зробити передумови для цього.
Українські золото-валютні резерви сягнули рекордного показника за період незалежності — понад $30 млрд. Вони переважно сформовані коштом міжнародної фінансової допомоги, але це дає можливість думати про наступні кроки в напрямку валютної лібералізації.
Раніше ми розповідали, що таке девальвація гривні та на якому місці наша валюта зараз.
А щоб дізнаватися про найважливіше та найцікавіше, підписуйся на Telegram та Instagram Вікон.