Одні добрі, інші погані? Хто такі ліві та праві, та чому цей поділ уже не актуальний у світі

Політична арена сучасного світу доволі різноманітна та складна. Проте поняття лівих і правих сил залишається ключовим елементом для розуміння багатьох політичних процесів та ідеологій.

Ці терміни виникли понад два століття тому, але досі визначають спектр політичних переконань: від соціальної справедливості та рівності до вільного ринку та індивідуалізму.

У цьому розборі ми поглиблено розберемося, звідки взялися терміни ліві та праві, які їхні основні ідеології, та спробуємо з’ясувати їхнє значення в сьогоднішньому політичному світі та вплив на суспільство.

Історія появи лівих та правих

Терміни ліві та праві в політиці з’явилися під час Французької революції. Це було під час Національних зборів у Франції у 1789 році. Тоді на них відбувалося обговорення щодо створення нової конституції країни. У центрі дискусії було питання про те, наскільки великою має бути влада короля.

Депутати, які підтримували збереження сильної королівської влади, сідали на правий бік президії. Водночас ті, хто виступав за обмеження королівської влади на користь суверенітету народу, обирали лівий бік.

— Ми почали впізнавати один одного: ті, хто був прив’язаний до своєї релігії і до короля, розташувалися праворуч від президента, щоб уникнути криків, слів і непристойностей, які відбувалися на протилежному боці, — так описав ті події депутат Франції Луї-Анрі-Шарль де Говілль.

Таким чином, правий бік став символізувати підтримку традиційної ієрархії, консерватизму та монархічної влади, тоді як лівий бік асоціювався з прогресивністю, змінами та революційними ідеями.

З часом ці терміни стали використовуватися ширше, щоб описувати політичні погляди та ідеології за межами Франції. 

Фото: Unsplash

Хто такі ліві та праві

Для того, щоб дати визначення, хто такі ліві та праві, пропонуємо передусім звернутися до словника. На сайті онлайн-словника Dictionary.com дають пояснення цим термінам.  

Хто такі ліві

Ліві — це слово у політиці, що застосовується до людей і груп, які мають ліберальні погляди. Загалом це означає, що вони підтримують прогресивні реформи, особливо ті, які прагнуть більшої соціальної та економічної рівності.

Водночас термін крайні ліві часто використовується для позначення тих, хто має більш екстремістські, революційні погляди, наприклад, тих, хто підтримує комунізм і соціалізм.

Як зазначають у виданні Best Diplomats, ліві підтримують прогрес, соціальні програми для допомоги незахищеним частинам населення, рівність доходів, регулювання бізнесу державою для запобігання експлуатації та забезпечення прав працівників. На їхню думку, держава і церква повинні бути відокремлені одне від одного.

Ліві ідеології також часто асоціюються з підтримкою різних менших та виступають за їхні права. Це стосується гендерної рівності, прав ЛГБТ+ спільноти, расової солідарності тощо.

На сьогодні такі ідеології як соціальний лібералізм і соціал-демократія вважаються лівоцентристськими. Водночас лівими зазвичай називають рухи, які більш критичні до капіталізму. До них належать робітничий рух, соціалізм, анархізм, комунізм, марксизм і синдикалізм.

Ці ідеології набули популярності у 19-20 століттях та виступають за більш радикальні зміни в суспільстві порівняно з лівоцентристськими ідеологіями.

Читати на тему

X + Y = математика сучасних поколінь: хто такі бумери й зумери та на кого нам чекати далі

Бебі-бумери, покоління Х, мілленіали та зумери: дізнайся про основні характеристики свого покоління.

Хто такі праві

Згідно з визначенням онлайн-словника Dictionary.com, праві — це люди або групи, які мають консервативні погляди. Це зазвичай означає, що вони виступають за збереження чинних умов та інституцій. Або ж вони хочуть відновити традиційні цінності та обмежити зміни.

Термін ультраправі часто використовується для позначення більш націоналістичних поглядів та людей, які прагнуть повернутися до минулого світу, зокрема фашизму і деяких репресивних ідеологій.

Видання Best Diplomats вказує, що праві в політиці підтримують індивідуальну свободу, вільний ринок та обмежене втручання держави в економіку. Вони виступають за вільну підприємницьку діяльність та приватну власність як основу економічного зростання.  

Фото: Unsplash

Праві також часто підтримують традиційні суспільні цінності, включаючи сімейні та релігійні норми. Вони можуть виступати проти широкомасштабних імміграційних програм або швидких соціальних змін, які, на їхню думку, можуть підривати соціальну стабільність.

На їхню думку, правоохоронні органи мають бути жорсткіші, а покарання суворіші. Також праві вважають, що в країні має бути сильна армія та оборона, адже ці люди схильні мислити реалістично.

Окрім того, вони мають релігійні нахили, і більшість правих партій вважають, що релігія має відігравати певну роль в управлінні урядом.

До правих ідеологій належать консерватизм, лібертаріанство та деякі форми націоналізму.

Про центристів

Варто зазначити, що всюди є люди, які не відносять себе ні до тих, ні до тих. Їх заведено називати центристами. Для кращого розуміння цього слова, звернімося до Британського словника, який дає таке визначення:

Центристи — це люди, чиї переконання розходяться між переконаннями лібералів і консерваторів, і не є крайньорадикальними. 

Тобто вони займають проміжну позицію між лівими та правими, шукаючи баланс між соціальною справедливістю та економічною свободою. Вони підтримують помірне втручання держави в економіку, поєднуючи це з захистом індивідуальних свобод та приватної ініціативи. Центристи виступають за компроміс та діалог між різними політичними таборами. У питанні прав та свобод вони більше підтримують ідеї лівих, а у питанні економіки — правих.

Приклади світових політиків

Щоб краще розібратися у тому, хто такі ліві, а хто праві — пропонуємо тобі наочно проглянути перелік реальних постатей, які дотримуються тих чи інших поглядів. У виданні Best Diplomats навели декілька світових відомих прикладів політиків, які дотримуються лівих та правих поглядів.

Ліві політики:

1. Джастін Трюдо (Канада);
2. Джасінда Ардерн (Нова Зеландія);
3. Джеремі Корбін (Велика Британія);
4. Берні Сандерс (США);
5. Андрес Мануель Лопес Обрадор (Мексика);
6. Александрія Окасіо-Кортез (США).

Праві політики:

1. Борис Джонсон (Велика Британія);
2. Віктор Орбан (Угорщина);
3. Жаїр Болсонару (Бразилія);
4. Скотт Моррісон (Австралія);
5. Дональд Трамп (США);
6. Анджей Дуда (Польща).

Читати на тему

Зміни несуть небезпеку чи розвиток? Хто такі консервативні люди та які їхні риси (не) допомагають жити

Читай у нашому матеріалі, хто такі консерватори. Як їхні погляди допомагають та заважають у житті?

Світ — це не про “чорне” та “біле”

Варто розуміти, що світ не може поділятися лише на чорне та біле. Так само і політика — в ній є не лише ліві та праві. Адже таким чином не можна повною мірою та достатньо точно описати погляди на різні аспекти.

Тож у такому випадку гарним прикладом стане 4-полюсна шкала Нолана. Вона допомагає визначити політичні погляди людей і політичних партій точніше, ніж традиційна двополюсна шкала, представляючи ширше розуміння політичного спектра.

Фото: Unsplash

Як визначити політичні погляди за допомогою діаграми Нолана

Горизонтальна вісь X представляє економічну свободу. Ліва її частина відображає підтримку державного втручання в економіку, наприклад, соціалізм, а права сторона — підтримку вільного ринку і мінімального втручання держави, наприклад, лібералізм.

Вертикальна вісь Y відображає підтримку особистих свобод. Верхня частина представляє підтримку широкого спектра особистих свобод, наприклад, свободу слова, релігійні свободи, права ЛГБТ+, тоді як нижня частина представляє більшу підтримку урядового контролю та обмеження в цих сферах.

Діаграма поділена на п’ять секторів, кожна з яких представляє різні політичні ідеології:

1. Лібертаріанство (верхній правий сектор): підтримує високі особисті та економічні свободи. Лібертаріанці виступають за мінімальне втручання держави в особисте життя громадян та економіку.
2. Лібералізм (верхній лівий сектор): виступає за широкі особисті свободи, але підтримує певне державне втручання в економіку для забезпечення соціальної справедливості.
3. Консерватизм (нижній правий сектор): підтримує традиційні цінності та соціальний порядок, економічну свободу, але може виступати за державне втручання для підтримки цих традицій.
4. Авторитаризм (нижній лівий сектор): підтримує державне втручання в економіку та обмежені особисті свободи.
5. Центризм (центр): прагне до збалансованого підходу, враховуючи й економічні, і особистісні аспекти свободи, не схиляючись надто до крайнощів у жодному з напрямків.

Раніше ми розповідали, чим відрізняється католицька віра від православної.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.