Фото Unsplash Безпека ваших персональних даних зараз дуже важлива, бо росіяни тільки й створюють капкани, в які нескладно вскочити звичайним користувачам мереж. І йдеться не лише про кумедні фотографії та відео. Найбанальніше, на хмарних сховищах твого телефона зберігаються паролі від банківських карток. Але це ще не все, чим можуть скористатися росіяни у власних цілях. Та не хвилюйся, якщо ти десь далеко від світу технологій. Захистити свої дані та пристрій допоможуть прості обережні кроки. Інструкція для новачків у кібервійні Почати варто з основи: пароля Часта історія, коли люди використовують однакові паролі для усіх акаунтів. Зламати таку систему надзвичайно просто. Тому варто убезпечити себе, встановивши складний восьмизначний пароль без використання персональних даних. Можна використовувати: випадкові цифри; великі й малі латинські літери; спеціальні символи. За можливості створи унікальні паролі до всіх електронних пошт, застосунків тощо, щоб зловмисники точно не мали шансу використати твій пристрій у власних цілях. Двофакторна аутентифікація. Увімкни її всюди, де є така функція Звучить складно, та насправді — це диво-річ, яка окрім того, що захистить твої персональні дані, завжди сповістить, що на пристрій намагаються увійти. Читати на тему Обережність рятує життя: як захистити дітей в інтернеті під час війни Задля їхньої безпеки: що треба пояснити дітям про перебування в інтернеті під час війни. Працює ця технологія так: коли ти намагаєшся увійти в акаунт, лише ввести пароль недостатньо. Якщо навіть він введений правильно, то на телефон, запасну електронну пошту або спеціальний застосунок має прийти додатковий код, щоб підтвердити власника пристрою. Сумнівні гіперпосилання можуть бути троянським конем З ними треба бути особливо обережними. Навіть якщо посилання надіслав друг чи подруга. Не забувай, що заламати чийсь аккаунт у соціальній мережі й розіслати потрібне посилання не так уже й важко. Будь обачний(-а) і краще перепитай, що це за посилання і навіщо його тобі скинули. Адже в ньому може ховатися вірус або фішинговий ресурс. Найчастіше такі посилання приходять на електронну скриньку. Перевіряй правильність URL-адреси Інакше є ймовірність потрапити на фішинговий сайт, який за зовнішнім виглядом один в один може нагадувати оригінал. Підступ у тому, що він створений, щоб виманити твої персональні дані. Це може бути номер картки, якщо фішинговий сайт копіює магазин, або паролі — шляхом запиту авторизації через Google. Тож якщо переходиш на певний сайт за посиланням, то перевіряй правильність URL-адреси, відкривши цей сайт самостійно через пошуковик. Відрізнятися може лише одна або кілька букв чи цифр, тож пильнуй. На невідомих сайтах не вводь жодних персональних даних та не повідомляй свої дані стороннім. Створюй резервні копії важливих даних чи документів. Це врятує від втрати важливої інформації. За можливості краще взагалі зберігати такі дані на зашифрованих чи зовнішніх носіях, щоб у зловмисників точно не було шансу. Завантажуй застосунки та програми лише з перевірених джерел, адже можеш легко підхопити вірус. Вчасно оновлюй операційну систему або налаштуй це автоматично. У кожного своє завдання та місія у війні. Та варто спершу потурбуватися про захист своїх даних. ЗСУ, тероборона та СБУ попіклуються про все інше. Нещодавно СБУ запобігла теракту у Запоріжжі, тож тобі точно не треба хвилюватися. Натомість можеш допомогти іншим, захистивши себе. Теги: війна в Україні, Кібербезпека, Україна Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему Обережність рятує життя: як захистити дітей в інтернеті під час війни Задля їхньої безпеки: що треба пояснити дітям про перебування в інтернеті під час війни.