Фото Pexels У сучасному світі людина щодня споживає багато різної інформації. Вона стосується різних сфер життя. Тому так важливо вміти її аналізувати та вміти знаходити правдиву інформацію, особливо зараз, коли Росія розповсюджує багато дезінформації. Українці мали змогу пройти тест на медіаграмотність та перевірити свої знання у цій сфері. Цей тест проводився вдруге і результати з попереднім роком дещо відрізняються. Як українці склали тест на медіаграмотність 2023 Про те, які результати тесту на медіаграмотність у 2023 році, розповіла керівниця національного проекту з медіаграмотності Фільтр МКІП Валерія Ковтун під час презентації результатів. Порівняно з попереднім роком учасників категорії Гуру медіаграмотності (ті, що набрали 34-30 балів) менше ніж у 2022 році. Минулого року кількість таких учасників склала 9%, цього року — 6%. Але набагато більше людей, які перебувають на рівні Початківець (набрали 12-23 бали) — у 2022 – 44% учасників, у 2023 — 53%. Тест складали учасники різної вікової категорії, але найбільше було віком від 15 до 18 років. Найбільше учасників з Київської області. Читати на тему ”Ми як на полі битви. Як брати медіаграмотність на озброєння і не потрапити на гачок пропаганди?” Чому медіаграмотність — це зброя? Розповідаємо про те, що ти можеш зробити для своєї інформаційної безпеки. Результати національного тесту на медіаграмотність 2023 Національний тест на медіаграмотність у 2023 році показав такі результати: 29% учасників знають, які методи є ефективними для визначення deepfake-відео та зображень. Правильні відповіді: аналіз невідповідностей в обличчях та синхронізації губ, перевірка природності кольору шкіри; 87% учасників знають, чим факт відрізняється від судження. У 2022 році 10% учасників змогли правильно визначити всі чотири із запропонованих суджень; 83% розуміють різницю між блогерами та професійними журналістами; 68% учасників знають, як не повестися на фейкові збори коштів у мережі. Правильні відповіді: звернутися до цієї організації через доступні канали комунікації та спитати чи дійсно такий збір проводиться, надіслати скаргу на це оголошення у соцмережах, якщо збір фейковий; 18% учасників змогли обрати всі правильні відповіді на питання про те, на що потрібно звертати увагу перш ніж довіряти телеграм-каналу. Правильні відповіді: наявність ім’я та контакту автора каналу або назви медіа, що його веде, наявність посилання на офіційний сайт та згадка цього телеграм-каналу на цьому сайті, наявність посилань на першоджерела в повідомленнях; 58% учасників знають, що таке таблоїд та демонструють розуміння закордонного інформаційного поля; лише 12% правильно відповіли на питання про фішинг та як його уникнути; українці найкраще відповіли на запитання, де необхідно було визначити, що робитимуть, побачивши певну інформацію, де знаменита людина виголошує промову. 95% дали правильну відповідь; лише 7% учасників відповіли, що таке журналістський стандарт; 72% українців дали правильне визначення поняття штучний інтелект. Водночас лише 47% розуміють принципи роботи ШІ. Інколи наші рідні вірять інформації в інтернеті, яка може бути неправдивою. Раніше ми розповідали, як переконати родичів, що вони читають фейки та дезінформацію.А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: Навчання, Україна Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему ”Ми як на полі битви. Як брати медіаграмотність на озброєння і не потрапити на гачок пропаганди?” Чому медіаграмотність — це зброя? Розповідаємо про те, що ти можеш зробити для своєї інформаційної безпеки.