Позбутись радянщини та сприяти свободі: уряд підтримав законопроект щодо фундаментальних змін у вищій освіті

І на оновленій землі не буде не лише ворога супостата, але й застарілих форм навчання. Адже будувати майбутнє країни — саме молоді. І для цього їй потрібна не просто якісна, але й ефективна освіта.

Тому 20 жовтня Кабінет Міністрів України затвердив проект закону Про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку індивідуальних освітніх траєкторій та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті. Про це повідомили на офіційному сайті Міністерства та науки України.

Відповідний законопроект збільшить можливості та свободу вибору для українських студентів, які після його затвердження зможуть самостійно формувати індивідуальний навчальний план та регулювати строки навчання.

Вища освіта в Україні — що зміниться

— Оптимізуємо вищу освіту та наближаємо до європейських стандартів. Тепер у студентів буде більше свободи дій, — пише віце-прем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій України — міністр цифрової трансформації України та міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров.

Термін навчання та свобода вибору для студентів

Згідно з повідомленням Міністерства освіти та науки, у тексті законопроекту пропонується змінити річне навантаження на денній формі навчання з встановлених 60 кредитів ЄКТС для студентів контрактної форми навчання бакалаврату на 30–80 кредитів ЄКТС.

Тобто молодь зможе вирішувати самостійно, як розподілити навантаження протягом всього періоду навчання. І таким чином студенти можуть закінчувати навчання після трьох років в університеті, якщо збільшать навантаження для себе. Або ж випуститись з ЗВО після шести років навчання з меншим щорічним навантаженням.

Крім того, така функція дасть можливість приділити увагу саме тим предметам, які цікавлять найбільше.

З одного боку, така гнучкість наблизить українську систему вищої освіти до європейських стандартів, а з іншого — сприятиме суб’єктності студентів, адже вони матимуть більше свободи та незалежно будуть ухвалювати рішення щодо темпу навчання й вибору дисциплін.

Та стане більш вільним вибір не лише для студентів, але й самих закладів вищої освіти, оскільки держава зможе поділити спеціалізації на регульовані та нерегульовані. Таким чином у першому випадку кількість вибіркових компонентів освітньої програми зменшаться з 25% до 10%. А ось у другому все буде навпаки й ЗВО зможуть обирати самостійно не 25% компонентів освітньої програми, а до 50%.

Водночас будуть встановлений і мінімальний обсяг аудиторних занять, який раніше не регулювався. Тож, згідно з законопроектом, студенти повинні будуть вивчати інформацію з викладачем як мінімум десять годин з 30 запропонованих в одному кредиті на бакалавраті. На магістратурі ця кількість має зменшитись до восьми годин. Решта часу лишатиметься на самостійну роботу.

Спочатку вступ — потім вибір професії

Таку систему раніше можна було побачити лише у фільмах про закордонні навчальні заклади. Однак творці законопроекту пропонують використовувати подібну систему й в українських ЗВО.

Йдеться наразі про запровадження у закладах міждисциплінарних програм на бакалаврському рівні. Таким чином абітурієнти повинні будуть лише обрати галузь, яка їх цікавить.

А після 60–120 кредитів ЄКТС, що становить близько одного-двох років навчання в середньому, вже потрібно та можна буде обрати, на якій саме спеціальності залишитись. Вибір буде залежати також від програми, яку пропонує ЗВО.

Читати на тему

Дитина збирається вступати до університету? Тримай топ-5 порад батькам абітурієнтів від Олександра Педана

Читай топ-5 порад батькам абітурієнтів від Олександра Педана — у матеріалі Вікна-новини.

Наприклад, студент чи студентка спершу буде навчатися у галузі Соціальні науки, а після одного-двох років навчання, обирати, на чому зосередитись: соціології, соціальній роботі чи політології.

У 17 років суперскладно вибрати професію на все життя. Тому даємо студентам більше часу та можливостей, щоб визначитися, — пише Михайло Федоров.

Дистанційне навчання замість заочного чи вечірнього

На додачу творці законопроекту пропонують ЗВО сфокусуватись на переході на дистанційну форму навчання, яка має замінити заочну та вечірню. Адже таким чином студенти зможуть самостійно обирати час та місце занять у межах графіку навчання.

На таке рішення підштовхнув досвід навчання під час пандемії Covid-19 та початку повномасштабного вторгнення, а також бажання відійти від форм навчання, які залишились у спадок від системи освіти СРСР.

Крім того, такий варіант навчання більш зрозумілий для країн ЄС, де заочної форми навчання взагалі не існує. Тож такий перехід допоможе полегшити входження України до міжнародного академічного й наукового простору.

Заочна форма навчання — радянський рудимент освіти. Дистанційне навчання показало себе ефективніше, ніж купування дипломів та освіта “для галочки”. Продовжуємо будувати систему освіти, щоб розвивати людський капітал та створювати інновації, — говорить Михайло Федоров.

Ще думаєш над тим, куди тобі вступати? Тоді дивись рейтинг найкращих вишів України 2023.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.