Закон про нацпам’ять: що зміниться для українців

Після понад шести років розробок та дискусій Верховна Рада зробила вирішальний крок у війні за українську ідентичність, проголосувавши в першому читанні за законопроект про засади державної політики національної пам’яті.

Цей документ має стати юридичним щитом проти історичної антиукраїнської пропаганди та закласти фундамент для створення нового пантеону національних героїв.

Про це розповіла народна депутатка Євгенія Кравчук.

Що саме пропонує закон

Законопроект №13273, як пояснила народна депутатка Євгенія Кравчук, нарешті створює чіткі правила гри у сфері національної пам’яті.

По-перше, він закріплює на законодавчому рівні статус Українського інституту національної пам’яті (УІНП), перетворюючи його на повноцінний центральний орган виконавчої влади.

По-друге, документ дає чіткі юридичні визначення ключовим поняттям, з якими роками спекулювала ворожа пропаганда. Вперше в законодавстві з’являться терміни історична антиукраїнська пропаганда, злочини проти українського народу та місце пам’яті українського народу.

Це дозволить набагато ефективніше протидіяти спробам спотворити українську історію.

Фото: Євгенія Кравчук

По-третє, закон регулює питання збереження та створення нових місць пам’яті, а також передбачає освітні програми для молоді, спрямовані на виховання патріотизму та любові до України.

Від закону — до нових меморіалів та музеїв

За словами Євгенії Кравчук, ухвалення цього закону є критично важливим для майбутньої меморіалізації подій сучасної російсько-української війни.

— Потім на цей закон спиратиметься законопроект про меморіалізацію війни, — зазначила вона.

Читати на тему

”Не наша справа”: Мінкульт відмовився рятувати музейні цінності

Мінкультури зняло з себе відповідальність за евакуацію музейних цінностей з прифронтових територій.

Це означає, що саме цей документ стане основою для створення нових величних меморіалів та музеїв, які вшановуватимуть пам’ять захисників і захисниць, що віддали життя за Україну в сучасній війні.

Він дозволить створити єдиний підхід до увічнення пам’яті героїв та жертв російської агресії по всій країні.

Нові завдання — новий очільник

Символічно, що ухвалення законопроєкту в першому читанні збіглося з оновленням керівництва ключової інституції у цій сфері. 27 червня новим головою Українського інституту національної пам’яті було призначено Олександра Алфьорова.

Його постать якнайкраще відповідає викликам часу: Алфьоров — професійний історик з Інституту історії України НАН, а з початком повномасштабного вторгнення — бойовий офіцер, що служив у лавах ССО Азов-Київ та легендарної 3-ї окремої штурмової бригади.

Таке поєднання наукового досвіду та реального бойового шляху дає надію на новий, більш рішучий та фаховий підхід до формування політики національної пам’яті.

Попереду — розгляд зауважень та друге читання, проте вже зараз можна сказати, що Україна отримала потужний інструмент для захисту свого минулого та розбудови майбутнього, вільного від імперських міфів.

Раніше ми писали, що на Київщині горів музей ретро-автівок. Відомо про втрату кількох цінних експонатів. 

Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!