Законопроєкт 14394: проблемні статті нової редакції Цивільного кодексу України

22 січня 2026 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт № 14394 під назвою Цивільний кодекс України (Кодекс приватного права).

Документ налічує понад 800 сторінок, містить норми Сімейного кодексу і пропонується як заміна чинного Цивільного кодексу.

Його презентують як крок до європейської інтеграції. Однак положення, що стосуються шлюбу, сім’ї, репродуктивних прав і статусу ЛГБТКІ+, вже викликали критику з боку правозахисників.

Чому законопроект 14394 вважають скандальним, і які саме його статті викликають найбільші дискусії — у матеріалі.

Законопроект 14394: про що йдеться в документі

Законопроєкт 14394 підписала велика група депутатів, серед яких, зокрема, Руслан Стефанчук, Денис Маслов та Олександр Корнієнко.

Саме вони та інші співавтори брали участь у підготовці документа, підтримали його реєстрацію і просувають у парламенті, тому несуть політичну відповідальність за запропоновані зміни у сфері приватного та сімейного права.

Що саме містить законопроєкт і чи відповідає він заявам про сучасне приватне право та європейські стандарти? Портал Аdvokatmarkет проаналізував текст і окреслив найпроблемніші його положення.

По-перше, проєкт нового Цивільного кодексу пропонує надати плоду особливу правову охорону з моменту зачаття.

Критики вважають, що така норма може юридично посилити статус ненародженої дитини і тим самим ускладнити доступ до абортів та інших репродуктивних послуг, адже акцент зміщується із прав жінки на захист плода.

Також законопроєкт 14394 дозволяв шлюб із 14 років у разі вагітності або народження дитини за рішенням суду, і це викликало критику, адже на практиці могло означати легалізацію ранніх шлюбів.

Після обурення суспільства автори пообіцяли вилучити цю норму й залишити чинне правило: шлюб із 18 років, або з 16 — у виняткових випадках за рішенням суду.

Сім’я у законопроєкті кодексу описується як “природний осередок суспільства”, а жінка — в першу чергу як мати й дружина.

Критики вважають, що такі формулювання закріплюють традиційні гендерні ролі, звужують свободу жінки і можуть суперечити сучасним європейським принципам гендерної рівності.