Коли пара закохується та планує весілля, здається, що сімейне життя буде довгим та щасливим, як пишуть у казках. Проте не всі шлюби мають щасливий кінець. За кілька років сімейного життя корабель любові розбивається об камені суворої реальності, сварок, побуту, несумісність характерів та поглядів на життя. Тож пара подає на розлучення.
Інколи цей процес проходить швидко, в інших випадках пара може довго судитися через поділ спільного майна та опіку над дітьми. Щоб запобігти довгим та дорогим судовим процесам, краще перед весіллям укладати шлюбний договір.
Ця угода не означає, що в майбутньому подружжя точно розійдеться. Договір може містити не лише положення про права на майно, а й інші не менш важливі пункти. Шлюбного договору не варто боятися, це нормальна практика у багатьох країнах світу. Так кожен партнер може захистити свої статки, які нажив протягом життя, а також врегулювати певні питання.
Вікна поговорили з юристкою та адвокаткою Мариною Тетерук та сімейною психологинею Інною Канівець про те, що таке шлюбний договір, які особливості його укладання та як пояснити партнерові, що угода — це не “зрада”.
Юристка Марина Тетерук пояснює: шлюбний договір — це юридична угода, яку укладають за власним бажанням осіб, що вступають або перебувають у шлюбі. Договором подружжя може врегулювати:
Пара може укласти шлюбний договір не тільки перед весіллям, а й під час перебування у шлюбі. Це передбачено ст. 93 Сімейному кодексі України.
Тобто партнери, які проживають у так званому цивільному шлюбі, не можуть укласти цю угоду.
За бажанням сторін шлюбний договір можна укласти на певний термін, в іншому разі він вважається безстроковим. Крім цього, партнери можуть зазначити чинність окремих умов договору навіть після припинення шлюбу.
— Під час укладення шлюбного договору сторони можуть відступити від рівності прав на майно, визначених Сімейним кодексом України, а також від рівності часток у майні, — каже Марина Тетерук.
Шлюбний договір може регулювати:
— Тобто подружжя або особи, які бажають взяти шлюб, можуть включити до шлюбного договору будь-які умови щодо правового режиму майна, якщо вони не суперечать моральним засадам суспільства, — пояснює юристка.
Проте є права, які не можуть бути врегульовані шлюбним договором, зокрема:
Ще шлюбний договір може містити умову про непоширення на майно, набуте подружжям за час шлюбу, положень про спільну сумісну власність та умову вважати це майно спільною частковою власністю або особистою приватною власністю кожного з них.
Але тут треба памʼятати, якщо в шлюбному договорі передбачено, що все майно або його абсолютну більшість передаємо одному з подружжя, то такий договір може бути визнаний недійсним, — наголошує Марина Тетерук.
За її словами, судова практика з цього приводу говорить, що шлюбний договір може містити особливі умови про розподіл спільного майна у певний спосіб, відмінний від визначеного законодавством.
Проте договір не запроваджує дискримінаційну умову про безумовну передачу усього майна одному члену подружжя.
Партнери не мають права у договорах між собою визначати такі умови, реалізація яких призводитиме до істотного дисбалансу між правами та обов’язками кожного з них.
На жаль, деякі шлюби закінчуються розлученням. Юристка каже, що за укладеного шлюбного договору є менша ймовірність потрапити у тривалі та дорогі судові процеси щодо поділу майна.
Вона додає, що публічні люди за допомогою шлюбного договору намагаються уникнути публічних судових процесів з цього приводу.
Але якщо в шлюбному договорі одного з подружжя поставлено у надзвичайно невигідне матеріальне становище, то це навпаки може призвести до додаткових судових процесів.
Оскільки спочатку один з подружжя може в судовому порядку домагатися визнання договору недійсним, — наголошує Марина Тетерук.
Найчастіше шлюбний договір укладають:
Подружжя укладає шлюбний договір у письмовій формі. Він нотаріально посвідчується та має три примірники: по одному у партнерів та один у нотаріуса. Якщо шлюбний договір укладається до весілля, він набуває чинності у день реєстрації шлюбу. Якщо пара вже перебуває у шлюбі — з дня підписання.
Документи необхідні для укладення шлюбного договору:
Подружжя може відмовитися від шлюбного договору, розірвати або визнати його недійсним.
Одностороння відмова від шлюбного договору не допускається. Подружжя має право відмовитися від шлюбного договору, якщо це спільне рішення.
У такому разі, за вибором подружжя, права та обов’язки, встановлені шлюбним договором, припиняються з моменту його укладення або в день подання нотаріусу заяви про відмову від нього, — пояснює Марина Тетерук.
Вона додає, що шлюбний договір може бути визнаний недійсним рішенням суду на вимогу одного з подружжя на підставі Цивільного кодексу України, якщо права та інтереси особи порушені.
Поширеними підставами для визнання шлюбного договору недійсним є:
Частка українців, які укладають шлюбні договори, досить невелика. Марина Тетерук розповідає, що у попередні роки прослідковувалась тенденція зростання попиту на шлюбні договори. А зараз навпаки — їхня кількість зменшилася.
Так у 2022 році кількість зареєстрованих шлюбів становила 222 тис., а шлюбні договори уклали лише 1593 пари. Тобто сім пар з 1000.
А впродовж 2021 року українці зареєстрували 214 тис. шлюбів, серед них 4099 уклали шлюбні договори.
Сімейна психологиня Інна Канівець каже, що умови сьогодення вимагають більш цивілізованого вирішення абсолютно всіх питань у різних сегментах нашого життя. Сімейні стосунки не є винятком.
— У сімейних взаєминах також є нововведення, які характеризують умови сьогодення. Зараз вік, у якому вступають у шлюб, зріс.
Звичайно, до цього віку партнери вже мають змогу набути собі якийсь капітал. Тому нормально, коли укладається шлюбний договір.
Це про взаємодовіру, взаємопідтримку, взаємне обговорення різних питань: від фінансових до психологічних. Про те, що партнери можуть між собою домовитися. Це одна з цінних складових взаємин, — каже психологиня.
Вона каже, що після підписання шлюбного договору партнери розуміють, що всі питання вирішили на початку своїх стосунків. Знають, що вони можуть домовитися. Тоді можна казати, що сімейна система будується на довірі.
— Шлюбний договір, якщо розглядати юриспруденцію, — це захист одне одного перед одне одним. Та гарантія, яку партнери хочуть отримати: фінансова чи психологічна. Від цього залежить якість подружнього життя, — розповідає Інна Канівець.
Вона зазначає, коли є такий фундамент, як розуміння, відвертість та вміння партнерів чути одне одного, то у шлюбі є рівність партнерів.
— Коли діти народжуються у такій сім’ї, вони комфортно себе почувають. Бо мама з татом, а тато з мамою рахуються. Це про повагу одне до одного, власних хобі, зацікавленостей і планування спільного. Партнери розуміють, що вони у стосунках рівні, що в них є домовленість.
Є якісь рівні частини, можливо, хтось більше вклав, але вони розуміють свою домовленість та хто в якій позиції.
Шлюбний договір — це та складова, яка допомагає розставити ролі не тільки у психологічному плані, а й фінансовому і матеріальному.
У сучасному світі шлюбний контракт є гарантією здорових стосунків, — говорить психологиня.
— У шлюбному договорі розглядаються не тільки фінансові питання, а можуть бути встановлені пункти стосовно обов’язків партнерів в сімейній системі. Коли хтось не хоче підписувати договір, треба запитати, чого він чи вона очікує від цих стосунків, що для партнера важливо.
Якщо є недоречності, немає демократичності поглядів на цей уже сучасний інструмент сімейної системи, то, можливо, треба звернутися на консультацію до сімейного психолога.
За допомогою фахівця пара виявляє ті чи інші проблеми. Адже причини можуть бути різними. Наприклад, питання довіри для партнера — це не підписання офіційних документів. Вихід із ситуації — роз’яснення. Треба пояснити, що це підтвердження свободи у стосунках і гарантія нормального психоемоційного стану, — переконує сімейна психологиня.
Деякі пари не витримали напруги у шлюбі під час війни. Раніше ми розповідали про розлучення під час війни та як пережити цей досвід.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!