“Ми як на полі битви. Як брати медіаграмотність на озброєння і не потрапити на гачок пропаганди?”

Вікна разом з експерткою також розповідають, як бути медіаграмотним, не звертати увагу на пропаганду, а знати, як перевірити інформацію.

Поряд з реальною війною триває інформаційна війна. В ній бере участь кожен з нас.

Останнім часом соцмережами ширяться чутки, вирують фейки, дезінформація. Результат очевидний — паніка. 

У сьогоденних інформаційних баталіях важливо все: від того, яку інформацію ми споживаємо, і до висловів на сторінках соціальних мереж. Це розкриває, наскільки ми сильні та грамотні “бійці”. 

Тому час діставати з полиць свою найдієвішу зброю — медіаграмотність. 

Тож як захиститися від інформаційних бомбардувань. 

Як не потрапити на гачок фейків?

Питання медіаграмотності вже неодноразово висвітлювали, що призвело до неабиякого прориву у свідомості людей.

З’явились також повноцінні факт-чек ресурси, такі як VoxCheck. Вони займаються тим, що піддають інформацію аналітичній перевірці. 

Ми звернулися до керівниці VoxCheck Світлани Сліпченко за порадами, як зробити своє існування в інформаційному просторі більш здоровим. 

Додайте до переліку новинних джерел офіційні ресурси

• Міністерство
• Парламент
• Уряд
• Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки при МКІП
• РНБО
• Центр протидії дезінформації при РНБО
• Національна служба здоров’я
• Центр громадського здоров’я

Зазвичай вони мають сторінки у Facebook, а деякі ще й у Telegram, Twitter та Instagram. 

Оберіть для себе кілька медіа, які мають найвищу якість фактів та дотримуються журналістських стандартів

Як зрозуміти, де якісне медіа, а де ні? 

1. Так, наприклад, існує “білий список” ЗМІ від Інституту масової інформації. 
2. Також може допомогти медійна екосистема від проекту DataVox.

Зробити вибір серед закордонних медіа допоможе ресурс Media Bias / Fact Check. Він оцінює як якість фактажу медіа, так і упередженість щодо політичних поглядів. 

Залишайте голову холодною

Фейкові новини впливають на наші емоції. Вони здатні викликати й підживлювати страх, обурення, гнів. Є й такі, що викликають радість і оспівують мрії.

Які з них небезпечніші? 

Кілька класичних прикладів: 

• Багаторічний фейк про те, що Укрзалізниця зробила туалети платними. 

“Новина” з’явилася кілька років тому у сатиричному виданні UaReview. 

Цей жарт вже неодноразово спростовували, але емоції гніву та невдоволення з року в рік “оживляють” його. 

• Фейк про те, що ООН визнала гімн України найкрасивішим у світі. Вже шість років у мережі.

Такий кейс можна назвати “позитивним фейком”, і він несе більшу загрозу.

Одного разу вас спіймають на чомусь “позитивному”, коли у вас відключиться критичне мислення та уважність.

Наступного разу — на фейку, який реально може нашкодити. 

На перший погляд, нічого страшного, це ж позитивний фейк і яка сильна ідея!

Ні, так це не працює. Медіаграмотність передбачає, що фейк є фейк.

Медіагігієна у соціальних мережах — ліки проти паніки

Паніка — це своєрідна внутрішня дестабілізація, нею легко скористатися. 

В соцмережах вона активно процвітає завдяки фейкам та дезінформації.

Тільки у твоїй сфері впливу продовжувати або зупинити ланцюжкову реакцію.

Читати на тему

”Як поводитись у стресовій ситуації та опанувати себе?”

Все, що ти чуєш і бачиш у соціальних мережах — суб’єктивне. Тому варто вмикати медіаграмотність і піддавати сумніву всю інформацію. 

Адже інгредієнтів для інформаційної вибухівки чимало. Всі вони отруюють простір, насамперед твій. 

Ось кілька порад, як її знешкодити:

• Не все, що подобається — правда.

У всіх є упередження, найбільш поширене — підтверджувальне.

Через цю логічну хибу ми схильні більше довіряти тим новинам, які відповідають нашим уподобанням та баченню.

Світлана розповіла, що у нас є схильність пов’язувати причинно-наслідковим зв’язком речі, які між собою ніяк не пов’язані. 

Частково через це виникають деякі конспірологічні теорії.

Наприклад, про пандемію коронавірусу було давно відомо через згадку про неї у численних фільмах, мультфільмах та серіалах. 

Очевидно, що художня вигадка і реальна пандемія ніяк не пов’язані між собою.

• Шукай першоджерело.

Проси у людини посилання на статтю чи пост, де вона отримала інформацію.

Якщо такого джерела немає, то це перша ознака фейку. 

Якщо першоджерело є, намагайся знайти подібну інформацію. Щонайменше в трьох інших незалежних медіа з “білого списку” або в таких, яким ти довіряєш. 

• Не всі експерти мають рацію. Відділяй факти від думок.

Ймовірно, у твоєму інформаційному середовищі є експерти, блогери та лідери думок.

Вони часто дають оцінку поточним подіям і новинам, доповнюючи їх власною думкою та прогнозами. 

Важливо, щоб експерт мав ім’я та прізвище, відповідну посаду й освіту, щоб дати вичерпний коментар.

А для кращого розуміння ситуації керівниця VoxCheck пропонує прочитати кілька експертних думок замість однієї.

Частина людей лише видають себе за експертів. Про них можна почитати у базі псевдоекспертів від Texty.org. 

Якщо ти знешкодив бомбу і відшукав правду, то сміливо поділися цим з інформаційною бульбашкою. 

Найкраща протидія фейкам — їх розкриття. Ось як лікує медіаграмотність. 

Такі дії допоможуть вгамувати резонанс і відновити баланс.

Люди почнуть ділитись медіакритичним антидотом, що знизить паніку і покращить соціальні настрої. 

Соціальна відповідальність стосується кожного: від великих медіа до всіх, хто має соціальні мережі. 

Не треба багато зусиль, щоб впровадити медіаграмотність у життя. Достатньо бути відповідальним.

Соціальні мережі — це простір, де всі ми можемо висловитися й поділитися баченням, власними думками, емоціями.

Проте для твого екологічного перебування у світі інформації дуже важливо навчитись фільтрувати те, що ти вживаєш, і те, що поширюєш. 

Щоб отримати звання медіаграмотного, дотримуйся простих правил відповідального користувача:

Головне правило: сім разів перевір — один раз пошир. 

• Читай далі заголовку, перед тим як поширювати щось.

2018 року сатиричне видання Science Post опублікувало “новину” про те, що 70% користувачів Facebook ніколи не читають новини далі заголовку. 

Ситуація іронічна, а дослідження реальні…

Наприклад, дослідження, проведене Колумбійським університетом, показало, що майже на 60% посилань, поширених у Twitter, ніколи не клацали. 

Фактично користувачі Twitter не читали ці новини далі заголовку до поширення.

Читай весь текст, а не лише заголовок.

Інакше, як каже керівниця VoxCheck, тебе можуть спіймати на клікбейті, за яким стоїть фейк або взагалі немає жодної новини.

• Не будуй теорій.
• Керуйся фактами.
• Не будь заручником власних упереджень.
• Не нагнітай паніку.

Безпека понад усе. Як інформаційна, так і фізична. Так, всі ми втомились, але закликаємо не ігнорувати сигнал сирени, а завжди прямувати у своє укриття.

А раніше ми розповідали, що робити під час вибухів поряд з вами. Бережіть себе!