Відчуття дискомфорту чи навіть відрази при погляді на людиноподібних роботів, воскові фігури чи обличчя з надмірною кількістю ботоксу знайоме багатьом. Цей психологічний феномен, відомий як ефект зловісної долини, змушує нас відчувати тривогу щодо об’єктів, які здаються майже, але не зовсім, реальними.
Але чому так відбувається і що з цим робити? Розібралися видання Very Well Mind, BBC Science Focus, Кембриджського університету.
Чому реалістичні роботи викликають тривогу
Японський робототехнік Масахіро Морі вперше описав цей феномен у 1970 році. Він помітив цікаву закономірність: чим більше робот нагадує людину, тим більше симпатії він викликає.
Однак, коли рівень реалістичності стає занадто високим, але не ідеальним (наприклад, як у робота Софії), симпатія різко падає, перетворюючись на відчуття тривоги чи відрази. Цей глибокий провал на графіку Морі та назвали зловісною долиною.
Парадокс цього явища полягає в тому, що об’єкт, який нас лякає, одночасно здається і занадто, і недостатньо реалістичним.
З одного боку, він настільки схожий на людину, що наш мозок намагається його так і ідентифікувати. З іншого — дрібні, але помітні недоліки (мертві очі, нерухома міміка чи дивні рухи) сигналізують про те, що щось тут не так.
Хоча теорію висунули ще в 70-х, наукові дослідження зловісної долини почалися лише в 2000-х. Вчені підтвердили, що дискомфорт викликають саме труднощі з ідентифікацією об’єкта.
Мозок намагається зрозуміти, чи перед ним людина, чи ні, і ця невизначеність породжує тривогу. Навіть діти відчувають ефект зловісної долини, особливо від віртуальних персонажів з неприродною мімікою.
Нейронна відповідь на майже людей
Нещодавнє дослідження Кембридзького університету дозволило зазирнути вглиб роботи мозку, щоб зрозуміти, як саме виникає цей ефект.
Вчені за допомогою функціональної МРТ відстежили реакцію мозку 21 людини на різні зображення: від реальних людей і мультяшних персонажів до людиноподібних роботів.

Фото: UnsplashScreenshot
Результати підтвердили гіпотезу Морі. Активність вентромедіальної префронтальної кори мозку різко падала, коли учасники бачили штучних агентів, що були майже людьми, — тобто, спускалися в ту саму зловісну долину.
Також відділ мозку, що відповідає за емоції, активувалася, коли люди відмовлялися від подарунків від таких роботів.
Це вказує на те, що ефект зловісної долини — це не просто дискомфорт, а справжній сигнал відторгнення, який мозок сприймає як загрозу.
Цікаво, що вчені виявили індивідуальні відмінності в силі ефекту. Одні люди реагують на людиноподібних агентів різко негативно, інші — значно спокійніше. Це означає, що ідеального дизайну робота, який би сподобався чи злякав усіх, не існує.
Еволюційні гіпотези: чому ми так реагуємо
Існує кілька гіпотез, що пояснюють еволюційне підґрунтя ефекту зловісної долини. Одна з них — страх смерті. Наш мозок асоціює нерухому міміку, бліду шкіру та холодні очі зі смертю. Воскові фігури чи роботи можуть несвідомо нагадувати нам про мертві тіла, викликаючи відразу.
Інша гіпотеза — захист від хвороб. За цією версією, люди запрограмовані виявляти й уникати хворих особин.

Дивні рухи, неприродна міміка чи зовнішній вигляд можуть сприйматися мозком як ознаки хвороби, змушуючи нас інстинктивно відсторонитися.
Цікаво, що подібну реакцію на майже реалістичні образи демонструють і примати. Дослідження 2009 року показало, що мавпи уникають дуже реалістичних, але все ж штучних аватарів, що свідчить про те, що цей ефект не є винятково людським феноменом.
Зловісна долина в культурі та реальному житті
Явище зловісної долини яскраво проявляється не лише в робототехніці, а й у кіно та шоу-бізнесі.
Фільми з надреалістичною анімацією, як-от Остання фантазія: Духи всередині або Полярний експрес, провалювалися в прокаті, оскільки персонажі здавалися глядачам дивними та неприродними.
Ефект зловісної долини можна спостерігати й у реальному житті, коли обличчя, змінені пластичною хірургією чи надмірними уколами краси, втрачають природну міміку.
Багато людей відчувають дискомфорт, дивлячись на фотографії знаменитостей, як-от Майкл Джексон, Лорен Санчес чи Донателла Версаче, чиї обличчя стали застиглими і неприродними. Це наочний приклад того, як прагнення до досконалості може перейти межу, що відштовхує.
Не всі люди сприймають людиноподібних роботів позитивно. Однак у США один з них став співробітником лікарні
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!