Модне слово, за яким ховається кілька різних конотацій одного й того ж явища — втечі від реальності. Англійське слово escape перекладається як втеча, а у більш переносному значенні пояснює феномен втечі від реальності та роздвоєння життя людини.
Поняття ескапізму широко поширене у соціології, психології та філософії. Світ знає не один приклад ескапізму у літературі та творчості.
Але нині про ескапізм часто говорять психологи. То що це за явище, чим воно корисне й чи може нашкодити? Про ескапізм у літературі, житті та як психологічний феномен, ми розповідаємо далі у матеріалі.
Що таке ескапізм
Втеча від дійсності, або ескапізм — це різновид психологічного захисту, який може виникнути як реакція на постійний стрес чи травматичні події, надмірний тиск та відповідальність, а також у моменти, коли якась сфера життя не відповідає нашим очікуванням, а сил на зміни — немає.
Це широке поняття, яке має як хороші, так і погані дефініції. Позитивне переосмислення ескапізм отримав завдяки твору Льюїса Керрола Аліса в Країні Чудес. Головна героїня потрапляє у власний вигаданий світ, де стикається з випробуваннями, знаходить друзів та, зрештою, повертається у реальність.
Прикладом ескапізму є ще чимало літературних творів та фільмів: Пітер Пен, Хроніки Нарнії, Король-Рибалка, Маревокрай тощо.
Однак психологи схиляються до більш негативної дефініції поняття.
Ескапізм у психології розглядається як різновид адаптивної поведінки, втеча від проблем та їхнього розв’язання або відтермінування розвʼязання проблем, витіснення переживань, змінення реальності, — про це у своїй роботі Auf der Flucht vor dem Tod? кажуть дослідники Крістофер Кульман і Волкер Герау.
Яким буває ескапізм
Водночас ескапізм може бути здоровим та нездоровим.
Прикладом здорового, нормального ескапізму є буденні речі, такі як перегляд фільму чи прочитання книги після робочого дня (так зване “перемикання” мозку на приємнішу, легшу реальність), планування відпустки, перемикання між фізичною та розумовою роботою тощо.
Такий вид ескапізму провокує вироблення гормону щастя — дофаміну.
В українській історії філософ та письменник Григорій Сковорода є яскравим прикладом пошуку здорового ескапізму — “світ ловив мене, та не спіймав” чудово описує цей стан.
Водночас межа між нормальним та хворобливим ескапізмом дуже тонка, її буває дуже важко помітити.
До нездорових проявів ескапізму можна віднести наркотичну та алкогольну залежність, ігроманію, номофобію, фабінг, а також перегин у таких сферах життя як робота (трудоголізм), волонтерство, творчість, спорт, подорожі, догляд за собою.
У сучасному світі більшість людей обирає легкий спосіб перенесення до альтернативної реальності завдяки інтернету та соціальним мережам.
Як відрізнити здоровий та нездоровий ескапізм?
При здоровому ескапізмі вигаданий світ не заміщує реальність, таке перемикання лише допомагає на деякий час відволіктися від щоденних турбот та справ.
Натомість нездоровий ескапізм провокує постійне бажання втечі від реальності у вигаданий світ. Повернення до реального життя починає викликати тривогу.
Хто частіше схильний до ескапізму
Насправді бажання втекти від реальності так чи інакше виникає у кожної людини.
Та, як зазначає видання Свідомі, більше від усіх до ескапізму схильні люди, які в дитинстві жили в атмосфері постійної небезпеки: діти, які чули сварки батьків та/чи переживали фізичне насильство.
На перший погляд, ескапізм асоціюється з прокрастинацією або лінню і може здаватися ірраціональним. Однак Джон Лонгвей у статті The Rationality of Escapism and Self-Deception стверджує, що існує таке поняття, як практичний ескапізм.
За його словами, наш вкорінений ескапізм є лише необхідним механізмом для подолання труднощів.
— Інколи людина повинна уникати певних фактів, щоб вберегти свою психіку від ірраціонального відчаю. Щоб залишатися при розумі, деколи функція ескапізму може протистояти “передозуванню” реальністю.
Однак також варто розуміти, що такий шлях може завести людину до самообману: стану, коли правда є відомою, однак її не хочеться приймати.
Ескапізм: як позбутися
Під час повномасштабного вторгнення українці як ніколи до того відчули на собі вплив надмірного ескапізму. За деякий час, коли заціпеніння пройшло, психіка вимагала розслаблення: люди почали активно читати, дивитися фільми та серіали, адже це давало можливість перемикнутися із жахливої реальності на щось інше.
Однак варто памʼятати: втеча від реальності не розв’яже проблему.
Натомість це може лише відтермінувати момент ухвалення рішення, або навіть загострити ситуацію.
Психологиня Софія Хомин у виданні Не дрібниці дала кілька порад, як впоратися із нездоровим ескапізмом.
- Визнавай свої емоції та розповідай про них близьким: тікаючи від реальності ти лише капсулюєш негативні переживання, але не розвʼязуєш проблему. Натомість підтримка близької людини може допомогти знизити рівень стресу та тривоги.
- “Заякорися” — згадай, що приносить тобі задоволення із реального світу, склади список таких справ чи активностей та спробуй вдатися до них.
- Не лише мрій, а втілюй: якщо фантазії є надто привабливими, то спробуй знайти дотик з реальністю та втілити щось із того, про що ти мрієш.
- Використовуй ескапізм як можливість відпочити та перезавантажитися, а не втекти від реальності.
Також психологи радять звернути увагу на практику mindfulness — переносити свою свідомість у момент тут і зараз. Детальніше про практику та її втілення ми писали раніше.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!