Часом здається, що життя — нескінченна гонитва за результатами: в карʼєрі, в особистих стосунках, у самовдосконаленні.
Але що робити, якщо відчуваєш, що не можеш бути на всі 100% ні на роботі, ні вдома? Прагнення зробити все ідеально лише виснажує та віддаляє тебе від важливих речей: від рідних, від, власне, себе. Особливо зараз, коли з усіх боків говорять про “успішний успіх”.
Але чи справді нам потрібно бути досконалими? Відома британська психотерапевтка Філіппа Перрі у відповідь на запит читача The Gardian, допомагає знайти відповідь на це питання.
Якщо ти відчуваєш, що не можеш віддатися на всі 100% своїй роботі, дружбі чи сім’ї, це може бути наслідком перфекціонізму, який підсвідомо зупиняє тебе, і є ворогом творчості та спілкування.
Замість того, щоб прагнути до ідеалу, Філіппа радить зменшити очікування до 70%. Тобі не потрібно досягати досконалості, достатньо робити те, що ти можеш і що відчуваєш правильним. Знижуй тиск на себе і знайдеш більше енергії для того, що справді має значення, наприклад, на час з родиною чи творчість.
Проблема багатьох із нас полягає в тому, що ми діємо не за власним бажанням, а через почуття обов’язку. Це створює внутрішній конфлікт між тим, що треба зробити (т.зв. “верховний суддя” у психотерапії), і тим, чого ми насправді хочемо (“внутрішня дитина” або бунтівник).
Цей конфлікт може призводити до саботажу важливих рішень. Філіппа рекомендує більше дослухатися до свого “бунтівника” та давати йому трохи свободи, щоб уникнути цього внутрішнього опору.
Наприклад, “верховний суддя” каже — “ти не маєш переїдати”, і у відповідь внутрішня дитина неодмінно потягнеться за печивом. І ти маєш дати їй трохи того, що хоче, аби вона не саботувала все твоє життя.
Замість того, щоб діяти лише з почуття обов’язку, робити лише те, що здається тобі необхідним, знайди спосіб звертати увагу на те, що тобі дійсно приносить задоволення. Таким чином “повстання бунтаря” здолано.
Фото: Unsplash
Однією з причин, чому люди часто не можуть викластися на всі 100% є страх зробити неправильний вибір. Через побоювання помилок або бажання досягти ідеального результату, вони відкладають важливі рішення. Це призводить до нерішучості, яка виснажує та змушує відкладати справи на потім, а в підсумку нічого не виконується на повну.
Філіппа Перрі пропонує інший підхід: ухвалювати рішення швидше, не намагаючись досягти ідеалу. Вона вважає, що рішення, які є “достатньо правильними”, допомагають рухатися вперед і уникати стресу, який супроводжує перфекціонізм.
Це дозволяє зберегти більше енергії для справді важливих речей — таких як час із родиною або роботі, що приносить радість.
Часто, коли ми не викладаємося на всі 100% на роботі, це також впливає на наші стосунки з близькими. І тут ми знову не маємо енергії та сил бути ідеальними, витрачати достатньо часу на спілкування з родиною.
Фото: Pexels
Філіппа Перрі радить не прагнути до ідеалу, а знайти баланс. Час з родиною — це не про обов’язки, а про можливість бути поруч і підтримувати зв’язок.
Наприклад, присвяти себе грі з дитиною, розмовам з дружиною (чоловіком), обговори свої відчуття та проблеми. Це допоможе зміцнити ваші стосунки й принесе більше задоволення від часу, проведеного разом.
Проводь час із батьками та друзями, навіть якщо ти зможеш знайти в собі сили лише на короткі зустрічі. Просто важливо не втрачати зв’язок із рідними.
Філіппа застерігає від того, щоб у гонитві за професійними досягненнями ти не пропустив (-ла) важливі моменти у спілкуванні з рідними. Багато людей, згадуючи своє життя, шкодують, що не проводили більше часу з тими, кого люблять. Тому не забувай, що найважливіше — це люди навколо тебе, і кожен день — це можливість створити більше щасливих спогадів разом.
Але що робити, коли не тільки немає сил викладатися на повну, а й узагалі відсутня радість життя? Психолог дає рекомендації — чому так буває, і як діяти в цьому випадку.
А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.