Самовпевненість чи гра мозку? Ефект Даннінга-Крюгера: чому некомпетентні люди вважають себе експертами

Я знаю, що я нічого не знаю, казав Сократ, але не скажуть люди, які мають когнітивне викривлення Даннінга-Крюгера.

Вони схильні перебільшувати свої знання у різних сферах життя, але не тому, що обманюють, а тому, що мозок змушує у це вірити. Адже цей товариш схильний підлаштовувати реальність під свої когнітивні викривлення.

Тож що передбачає ефект Даннінга-Крюгера, де він трапляється у реальному житті та як самому не потрапити на гачок когнітивного викривлення, читай далі. 

Ефект Даннінга-Крюгера: історія і значення явища 

Ефект Даннінга-Крюгера передбачає, що люди помилково переоцінюють свої знання чи здібності в певній галузі. Це зазвичай відбувається через брак самосвідомості, що і заважає точно оцінити власні навички.

Ти не раз міг/могла помітити, що професіонали часто применшують свої знання й досягнення, а новачки або некомпетенті — навпаки, завищують. 

Це когнітивне спотворення назвали ефектом Даннінга-Крюгера.

Як знайшли та дослідили викривлення

Інколи наш мозок може зіграти з нами по-справжньому злий жарт. Наприклад, як він зробив це зі Макартуром Уілером 1995 року в Пітсбурзі, США. За один день чоловік пограбував два банки.

Під час скоєння злочину він не приховував свого обличчя, а навпаки — підходив до камер і посміхався. Логічно, що того ж дня поліція змогла знайти й затримати чоловіка.

Якщо тебе, як і тамтешню поліцію, турбує, чому він не надягнув маску, дивно поводився й не боявся, що його впізнають, то ось відповідь. Чоловік намастив обличчя соком лимона і щиро вірив, що залишиться невидимим для камер.

При цьому злочинець не був божевільним, не перебував у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння. Він просто помилявся через когнітивне викривлення.

Цим випадком зацікавилися професор психології Девід Даннінг та аспірант Джастін Крюгер. Вони вирішили дослідити, наскільки люди здатні об’єктивно оцінити свої можливості. 

Для цього експерименту вони попросили людей пройти тест на логіку, гумор і граматику, а потім самим оцінити, наскільки добре вони склали тест. 

Ми переконані, що можна легко визначити свої можливості й знання в тій чи іншій сфері. Однак насправді об’єктивно оцінити свої здібності й скласти комплексні іспити не так уже й просто.

Це довів експеримент науковців. З’ясувалося, що люди, які мають посередні здібності, схильні себе переоцінювати. Натомість люди з вищими здібностями не усвідомлюють своєї цінності та обізнаності, тобто схильні до синдрому самозванця.

Читати на тему

Висока самооцінка — нарцис, низька — невпевнений. Розповідаємо п’ять міфів про самооцінку людини

Читай які існують міфи про самооцінку людини — пояснює психологиня.

Як розпізнати людину з упередженням Даннінга-Крюгера

Так, у реальному житті нам часто доводиться мати справу з людьми, які значно переоцінюють свої можливості та рівень обізнаності й представляють себе як експертів.

На базі дослідження таких осіб класифікували як необізнаних. Ось кілька притаманних таким людям характеристик: 

• вони не усвідомлюють, що чогось не знають, натомість щиро вірять у свою компетентність;
• не в змозі оцінити об’єктивно не лише себе, а й високий рівень знань інших;
• чим гірші та менші їхні знання та здібності, тим вищу оцінку вони собі ставлять;
• часто ухвалюють помилкові рішення через брак знань.

Ми всі зустрічаємо людей з викривленням Даннінга-Крюгера в повсякденні. Це може бути хтось із нашого оточення, диванний критик в інтернеті або блогер, який продає курс для схуднення, прочитавши статтю у Вікіпедії тощо. 

Та найяскравішим прикладом є люди з талант-шоу. Багато хто міг відчувати іспанський сором, коли в таких програмах виступав хтось, хто відверто не мав достатньо навичок.

Доки глядачі шукали відповідь на питання “як можна на таке піти?”, людина на сцені щиро вірила у власну конкурентоспроможність, навіть якщо не потрапила в жодну ноту. 

Як не стати жертвою мозку і не переоцінити себе

Яскраві приклади гарно ілюструють ефект, та насправді ми всі потерпаємо від викривлення Даннінга-Крюгера в різних сферах життя. Просто це не так очевидно, на перший погляд.

Наприклад, не підозрюємо, що є фахівцями в одній галузі, але дилетантами в іншій. Через це ефект можна назвати небезпечним, адже коли ми переконані у компетентності, немає причин покращувати себе, розвиватися й отримувати нові знання. 

Щоб не стати жертвою ефекту, слід дотримуватися рекомендацій. 

• Чесно й регулярно став під сумнів свою базу знань і висновки, які ти робиш, а не сліпо приймай їх. Не бійся кинути собі виклик і дослідити, чому можеш не мати рації у спірному питанні.
• Шукай думки інших компетентних у галузі людей. Немає нічого поганого, щоб звернутися до колеги чи друга за порадою або конструктивною критикою.
• Продовжуй вивчати конкретний предмет. Адже чим більше ми заглиблюємося у тему, тим більше розуміємо, скільки знань ще слід засвоїти.

Є ще чимало упереджень, які не дають нам жити краще, знайти кохання або ж побудувати кар’єру. Чимало з них крутиться й навколо стосунків. 

Читай про захисний механізм, який не дає тобі побудувати нові щасливі стосунки після минулих невдач. 

Не пропускай найцікавіше, підписуйся на наш Telegram-канал.