Повірити, що ти заслуговуєш на краще: читай, як позбутися синдрому самозванця

Як часто ми не віримо, що заслужили на хорошу посаду, високу зарплатню та найкраще життя. Усе це може призвести до відчуття застою, неспокою, порожнечі й заціпеніння.

Тим часом життя триває, а ти все ще не наважуєшся піти на нову роботу чи поїхати в навколосвітню подорож. Перед тобою побічні ефекти від синдрому самозванця.

Саме він змушує не вірити в себе й скромно задовольнятися малим замість того, щоб іти підкорювати свої мрії за покликом серця й заробляти непристойно великі гроші. То може, досить годувати страхи? 

Як вивести життя на новий рівень, розповідає Еш Амбрідж у книзі Синдром самозванця. Як прожити неймовірне життя, на яке ви заслуговуєте видавництва бестселерів Vivat.

А саме, як будь-які знання, якими володієш, перетворити на роботу мрії, чому не варто починати з малого, як оговтатися після усіх неприємностей, а ще як раз і назавжди показати синдрому самозванця у всіх його проявах, хто в домі господар.

Ми публікуємо уривок із книги, наданий видавництвом Vivat. 

Старі способи роботи відмирають, або час віднайти новий шлях до того, щоб дати світові щось цінне

Примітка: для цього не обов’язково потрібна вагіна

Еш Амбрідж

Сьогодні я гордо можу сказати, що моє життя кардинально відмінне від того дня, коли я притягла до офісу покрівлю, і не лише тому, що я нарешті можу дозволити собі купити пристойний ліфчик із кісточками. Сьогодні творчість і є моя робота.

Чи йдеться про написання креативних слів, чи про створення креативних маркетингових кампаній, чи про розвиток креативних брендів, чи допомогу іншим жінкам знайти креативніший підхід до кар’єри.

Це загальна нитка, що пронизує все, що я роблю в останні десять років, відколи покинула корпоративну Америку, щоб створити власну творчу письменницьку компанію.

Компанію, якою я керую дистанційно з будь-якої країни, в якій я опиняюся, за допомогою лише макбука та сміливих ідей і, можливо, велетенського кухля кави.

Художників, що мають бути голодними, більш не існує: інтернет працює на художників. Це єдина причина, з якої взагалі виник інтернет: люди, що вносять свої ідеї.

Твої ідеї — реальна, справжня валюта на сучасному ринку. Якщо ти прагнеш змінити кар’єру та зробити з власною роботою та життям щось, що більше сповнюватиме тебе натхненням, твої ідеї і є твоє сучасне резюме. А ще вони — найкращий спосіб знайти роботу.

Старий спосіб знайти роботу

• Написати резюме.
• Стукати в нескінченні двері й просити взяти тебе на роботу.
• Рекламувати себе як “всебічно розвиненого” та “гнучкого”.
• Сподіватися, що тебе виберуть як одне тістечко серед багатьох.

Новий спосіб знайти роботу

• Узяти себе.
• Вийти в люди, розповісти про свою родзинку та почати робити ту роботу, яку хочеш (це твоє нове резюме).
• Стати відомим завдяки тій родзинці.
• Почути, як інші стукають у твої двері.

Тепер спосіб створення можливостей обернувся на 180 градусів. Він уже не той, який ми звикли собі уявляти, замислюючись про “правильний” шлях побудови кар’єри.

“Правильний” шлях завжди полягав у тому, щоб витратити купу часу та грошей на здобуття “потрібної” кваліфікації, заповнити вісімсот різних заяв, сходити на інтерв’ю з якомога більшою кількістю людей — з усіма, хто дасть шанс.

Тоді, нарешті, згодитися на посаду в приміському корпоративному парку із зарплатою, достатньою лише для того, щоб платити за житло та зневажати свого боса. Ось що вважається нормальним. Ось що насправді вважається бажаним і, як не дивно, безпечним.

Але така модель роботи передбачає ще й дещо інше: тебе має влаштовувати становище слуги.

Замислися про це на хвилинку. Те, скільки грошей ти заробляєш, яку роботу виконуєш, скільки годин на неї витрачаєш, і як ти насправді використовуєш кожну хвилину, коли не спиш, — усе це контролює хтось інший, хтось, хто вирішує за тебе.

Це просто жахливо. Не лише через цілковитий брак контролю над власним життям, але й через те, що більшість людей і не очікує мати можливість контролювати своє життя.

Вони сподіваються, щоб їх організували, контролювали, керували ними та віддавали накази. Вони сподіваються запитувати дозволу, виконувати команди й чекати, коли їм скажуть, що вони готові до більшого.

Вони очікують, що до них ставитимуться просто як до номера. Це протилежність мети: саме так відчувається пригнічення. І з кожною хвилиною це стає дедалі старомоднішим.

Творчість керує працевлаштуванням

Знаєте, про що я дізналася, заснувавши компанію під назвою Середньопальцевий проєкт? Крім того, що зрештою вас затисне в кутку зграя євангелістів і доводитиме, що у вас вселився диявол?

Можна виконувати кращу, значущішу роботу, і розпочати сьогодні, просто зараз, не потребуючи нічийого дозволу.

Звісно, щоб продавати ліки, потрібна освіта фармацевта, щоб торгувати шашликами на узбіччі, знадобиться ліцензія, а щоб стати священником, доведеться провести принаймні дві години в інтернеті, але знаєте, для чого жодної ліцензії не потрібно? Для творчості.

Можеш творити сьогодні, просто зараз, і ніхто не зможе тебе зупинити. Можеш виконувати ту роботу, яку хочеш, просто розпочавши. Не потрібно чекати, доки в The New Yorker — хоч це й було б чудово — надрукують твою статтю.

Найми себе на роботу

Не обов’язково чекати, доки хтось інший схвалить набуті тобою навички. Не треба чекати, доки здобудеш офіційне звання, доки тобі доручать якусь офіційну роль або хтось призначить тобі офіційну зарплату.

Можеш братися до роботи просто зараз. До чого найкрутішого ти можеш домріятись? Візьми це, а потім вигадай, як це комусь продати. Готово. Тебе працевлаштовано. І тепер ти робиш саме те, що хочеш.

Я присягаюся: це не так важко, як здається більшості людей. Більшість усе надто ускладнює та забагато думає. Але реальність така: весь наш світ — це просто один великий ринок людей, які продають щось іншим людям, і це означає, що все, що тобі подобається.

Що ти вмієш? Що тебе цікавить? Ти також можеш це продати. А коли ти зможеш це продати? Ти зможеш створити будь-яку роботу, яку забажаєш.

Йдеться вже не про те, щоб тебе взяли на роботу. Йдеться про те, щоб відростити досить великі яйця, щоб узяти на роботу самого себе.

Ми всі чекаємо, длубаючи в носі, щоб якимось дивом з’явився хтось, виділив нас із натовпу і сказав, що нас обрано на певну роботу. Ми всі чекаємо, щоб якийсь авторитет сказав нам, що ми ті, хто треба.

Але в сучасній економіці здобуття роботи відрізняється від того, як це відбувалося в минулому. Сьогодні, щоб дістати роботу своєї мрії, потрібно з’явитися, проголосити своє право та взятися до роботи, яка тебе цікавить, без жодної вказівки. З бажанням та з апетитом.

Якщо хочеш створити свою власну лінію одягу — ІДИ І СТВОРЮЙ ЇЇ. Якщо хочеш стати дизайнеркою інтер’єрів, що славиться приголомшливим умінням клеїти шпалери, — іди й обклеюй шпалерами все, що бачиш. Якщо хочеш бути письменницею — пиши.

А потім ділися своєю роботою знову й знову, доки тебе неможливо стане не помічати. Адже поки решта світу готується — ти покращуєшся.

Читати на тему

Боїшся попросити підвищення чи відстояти свої права? Читай, як завжди стояти на своєму

Нова книга Джилл Гессона та Сью Гедфілд Як завжди стояти на своєму допоможе навчитися відверто обговорювати свої почуття та бажання з іншими, не зриваючись на агресію.

Роботодавці вимерли

Розумію — ви думаєте, що я чогось накурилася, але потерпіть мене одну хвилинку та поміркуймо, як розвивалася економіка. Якщо повернутися дале-е-еко в минуле, була та улюблена всіма трійця: м’ясник, пекар і виробник свічників.

Екскурс в історію

Ці хлопці були першими гангстерами малого бізнесу. Вони гордо обслуговували свої дрібненькі містечка та були центром місцевої торгівлі. Хай живе крамничка в сусідстві!

Але потім вигулькнуло нове явище, яке назвали “замовлення поштою за каталогом”. Це поняття старіше, ніж ви думаєте, — Montgomery Ward з’явилася 1872 року, а невдовзі виникла й Sears.

Отож люди більш не обмежувалися місцевими товарами та запасами: тепер вони могли ЗАМОВЛЯТИ речі з магазинів — навіть розташованих далеко — просто додому. 

Звісно, це й близько не було дводенне доставлення Amazon, але це була оригінальна торгівля поштою, і це було ГАРЯЧЕ.

Але, як влучно нагадує нам Джастін Тімберлейк, що посієш — те й пожнеш, і незабаром з’явилася інша галузь, яка перевершила каталог замовлень поштою: автомобільна промисловість.

Здавалося б, що це жодним чином не пов’язано, але на початку 1900-х років люди змогли їздити в інші магазини і купувати те, що їм потрібно, побачивши це на власні очі.

Підказка: значно більша конкуренція. Дивіться також: розвиток передмість і великих крамниць.

Справді, просто захопливі часи! Була лише одна проблема: все це було дуже, дуже погано для м’ясника, пекаря та виробника свічників, яким залишалося сидіти й дивитися на свої товари.

Подвійна несправедливість: реклама

Доки великі хлопці ставали більшими — маленькі хлопці ставали, ну, меншими. Мережі великих крамниць захопили дуже значну частку ринку за допомогою нових сяйливих способів укласти продукти людям у руки, таких як телевізійна реклама.

Власне, перший телевізійний рекламний ролик вийшов в етер 1 липня 1941 року, не лише в США, а й у всьому світі.

Це були десять секунд для компанії з виробництва годинників під назвою “Булова”, упродовж яких на екрані зображувався годинник на тлі карти США, у супроводі голосу за кадром: Америка живе за часом “Булова”.

Цю рекламу прокрутили просто перед церемоніальним пітчем бейсбольного матчу між “Бруклін Доджерз” і “Філадельфія Філліз” (уперед, “Філліз”!), започаткувавши індустрію, яка так розрослася, що приносить десятки мільярдів доларів на рік.

І це все чудово й прекрасно, от тільки побічною дією цього ставало все більше навантаження на маленьких хлопців, які не могли дозволити собі участь у цьому змаганні за увагу.

Сімейні крамнички занепадали, а великі магазини процвітали. Незабаром сім’ї позакривали свої крамнички й люди пішли працювати в геть новій Корпоративній Америці.

Натякну: все, що вам доводилося чути про малий бізнес, — “це ризиковано”. Тоді він таки був ризикованим, не кажучи вже про шалені витрати.

Що перевернуло світ

І всі ми чули заяложений вислів: “Більшість бізнесів зазнає краху протягом першого року”. Ще більше влади опинилося в руках великих компаній, які говорили за всіх, і нам залишалося лише слухати.

Але трохи згодом сталося ще дещо. Те, що швидко назавжди змінило все бізнес-середовище. Так, ви зрозуміли: той усіма улюблений член кожної родини — інтернет.

Є один-однісінький важливий момент, який потрібно знати про інтернет, щоб зрозуміти його вплив: він демократизував усе.

Пересічні люди, такі як ми з вами, дістали раптом доступ ДО ВСЬОГО СВІТУ, навіть без міжміських телефонних дзвінків. Не потрібна телереклама за 70 000 доларів. Не потрібне офісне приміщення за 7000 доларів. Навіть касового апарата не треба.

Раптом влада повернулася в руки народу… От тільки більшість народу про це досі не знає. Вони досі залишаються пасивними споживачами того, що відображається перед ними на екрані.

Але саме в цьому й полягає суть: інтернет варто використовувати не лише для споживання. За його допомогою можна творити. Немає жодних бар’єрів на вході.

Ще ніколи досі не було кращого часу, щоб устати, започаткувати проєкт і створити для себе щось краще. Щось цікаве, веселе, цінне, відповідно до твоєї пристрасті. Раніше роботодавці були єдиними, хто міг оплатити доступ до клієнтів, і так продати їм твої вміння.

Але що відбувається, коли звичайний Джо може раптом дістатися до людей по всьому світу… не витрачаючи майже ні копійки?

Посередники відходять в історію

І ти можеш винайти новий спосіб принести цінність у світ.

Виявляється, все, що тобі потрібно, — це ризикована ідея та під’єднання до інтернету. Інтернет забезпечує кожному Томові, Дікові та Дороті доступ до цілого світу… безплатний.

І цей зв’язок означає дещо дуже важливе: Ми можемо допомагати одне одному. А гарну допомогу завжди можна продати.

Ти можеш продавати власні вміння, ідеї та продукти безпосередньо іншим споживачам, як робили колись м’ясник, пекар і виробник свічників, от тільки ти не обмежена одним містечком: у тебе є доступ до всіх.

І навіть якщо в тебе немає тих умінь, які ти хочеш продавати? Кожен, хто має широкосмуговий доступ, може розширити власні знання, дізнатися про щось нове, піти незвіданим шляхом, обрати для себе щось інше.

Просто загугли онлайн-школу Skillcrush, яка допомагає жінкам, небілошкірим людям, представникам ЛГБТК+, людям з обмеженими можливостями, людям без вищої освіти, батькам та опікунам або людям, що робили тривалі перерви в роботі розпочати кар’єру в айті.

Все дистанційно. Все онлайн. Все сучасно та цікаво. І не потрібні жодні традиційні дзвінки та освіта, які більшість людей вважає необхідними для того, щоб робити щось краще.

Нам тепер потрібна не традиційна праця. А емоційна праця. Інтелектуальна праця. А це: Мистецтво. Пристрасть. Поезія. Спочутливість. Інновації. Майстерність. Талант. Перспектива. Ідеї. Оригінальність. І ти.

Ти маєш продемонструвати виконання іншої роботи, такої, якої не було досі. Це час абсолютної радикальної самодостатності. І це час, коли ти можеш переусвідомити те, що несеш людям.

Це безпрецедентно. Це можливість на максималках. І вона просто перед нами. Але більшість людей досі шукає роботу.

Кроком до пізнання своїх справжніх бажань та цілей є мрії. За час війни багато хто відклав мрії убік, однак мріяти важливо завжди. Ми розповіли, чому важливо мріяти під час війни.

Не пропускай найцікавіше, підписуйся на наш Telegram-канал.