Війна зруйнувала наше мирне життя й вигнала мільйони українців зі своїх домівок. Переїхавши на нове місце, сім’ї стикаються з адаптацією до нових умов.
UNICEF в Україні розповів, які стадії має адаптація.
На цьому етапі люди можуть не звертати увагу на сам факт переселення. Дорослі фокусуються на організації побуту, забезпеченні базових потреб та орієнтації в просторі.
Фото: УНІАН
Люди починають помічати відмінності між життям вдома та на новому місці. Приходить усвідомлення того, що все ж це не рідний дім. Тому переселенці можуть відчувати роздратування, розгубленість, швидку втому та апатію.
Що робити далі? Як надовго ми тут? Як бути зі школою/садочком/роботою? Ці питання турбують людину й породжують відчуття безпорадності та розгубленості.
На цьому етапі людина вже зорієнтувалася у просторі: знайшла магазин, лікарню, дитсадок для дітей, облаштувалася на роботі тощо.
Почуваючися у повній чи принаймні частковій безпеці, переселенці можуть будувати короткострокові та навіть довгострокові плани.
Жахи війни та стрес від переселення не може не залишити свій слід на психіці. Людина проживає психотравмувальний досвід, пов’язаний з бойовими діями, розлученням із близькими та втратою спокійного звичного життя.
Людина проживає події, пов’язані з війною, і приймає зміни. На цьому етапі відбувається повна адаптація та пошук ресурсів для життя в нових умовах.
Емоційний стан людини залежить також і від тривалості існування загрози та стресу. Читай, як змінюється поведінка людей під час війни.