У мирні часи більшість людей впевнені у власному “завтра”, тож стабільність і навіть рутина зберігають наше психологічне здоров’я і накопичують сили, щоб ухвалювати важливі рішення в кризовий час.
Але в умовах війни можливості планування зменшилися подекуди до кількох годин, а передбачити, де ти опинишся завтра і що їстимеш на обід, немає.
Та навіть в умовах невідомості ми маємо будувати життя. Як це зробити — хай вам стануть у пригоді кілька порад.
1. Розвивай толерантність до змін
Важливо вчитися толерувати невизначеність і не губитися в несподіваних ситуаціях. Зазвичай у критичних умовах, коли іншого вибору просто немає, людина реагує швидко і здатна кардинально змінити свої життєві наміри.
Але над цією звичкою треба працювати й тоді, коли перебуваєш у безпеці та відносному спокої.
2. Усвідом, що контролювати все неможливо
Дуже важливо збагнути, що є події, на які людина не впливає і які не контролює. Таке усвідомлення робить нас сильнішими.
Не завжди є можливість все прорахувати й спланувати, але можна робити це на локальному рівні. Наприклад, планувати, що приготуєш дитині на вечерю або де прогулятися разом увечері (якщо ви на мирній території).
3. Вчися говорити “ні”
Нам завжди складно робити вибір і часто хочеться обрати обидва варіанти, аби не відмовляти якомусь із них.
Та важливо не тільки навчитися робити вибір, але й потім не докоряти собі за нього. Адже немає неправильного вибору, є лише вибір і його наслідки.
4. Орієнтуйся на власні принципи й цінності
В умовах, коли все довкола надто швидко змінюється, рятівним колом може стати орієнтування не за обставинами життя, а за цінностями. Згадай про свої принципи, про смисли, які для тебе важливі.
Вони допоможуть визначитися, що робити далі, для чого і куди рухатися.
Такими цінностями можуть бути люди і стосунки з ними, коли все життя підпорядковане добробуту цих людей.
5. Справа, заради якої живеш
Обставини можуть змінюватися, а справа твого життя — ні. Якщо тобі довелося виїхати, скоріше шукай можливості знову займатися своєю справою.
Можливо, ти бариста й робиш запашну каву? Тоді у Львові, Тернополі чи маленькому Кремінці варто знайти кав’ярню та запитати, чи не потрібна там допомога.
А, може, ти бухгалтер, і тоді тобі слід шукати підприємства, що перебралися на Захід, або місцеві бізнеси, яким потрібен такий працівник.
У будь-якому разі вір у себе та свій хист. Робота не тільки забезпечить прибутком і соціальними контактами, які потрібні кожному під час війни, але й допоможе планувати свій день і почуватися потрібним(-ою).
Нагадаємо, раніше ми розповідали про те, як відновити звичний ритм життя під час війни.