Без фраз “Час усе вилікує” та “Нічого страшного”. Як спілкуватися з людьми, які пережили полон

31 травня відбувся черговий обмін полонених. В результаті ще 75 українців вдалося повернути додому на рідну землю. Однак, за даними омбудсмена Дмитра Лубінця, в російському полоні нині перебуває близько 28 тисяч полонених. З них близько 2 тисяч — це люди старшого віку. 

Засновниця і психологиня громадської організації Вільний вибір Тетяна Руденко на YouTube каналі Ти як? поспілкувалася з військовослужбовцем та звільненим з полону Данилом Кравцем про те, як спілкуватися з людиною після полону.

Про полон

— Полон — це унікальний досвід для кожного. Немає двох однакових випадків. Я зустрів дуже багато класних людей і дуже багато поганих людей. Попробував на собі всі методи катування, найбільш поширені, — пригадує ті часи Дмитро Кравець.

Росія використовує військовополонених для:

• деморалізації;
• помсти;
• отримання додаткової інформації;
• залякування;
• підриву бойового духу українських захисників і захисниць.

Полон та катування — це російська тактика ведення війни. Полонених тримають у нелюдських умовах, до них застосовують різного виду тортури.

Для людини перебування в полоні пов’язано з тотальним контролем над її життям та відсутністю можливості себе захистити, що саме собою є дуже небезпечним.

Перше, чого хотілося після повернення

Дмитро згадує, що хотілось поговорити з рідними і ще більше — побачити їх. Після полону він бачить багато негативних змін у собі. Наприклад, це стан невизначеності, втрата рішучості, страх банальних речей, як-от зайти до когось в кабінет.

Після повернення з полону у ветерана/ветеранки може:

• втратитися відчуття базової довіри до світу та інших людей;
• порушитися віра у себе;
• виникнути відчуття самотності, безпорадності;
• виникнути відчуття викривлення часових меж;
• з’явитися надмірна чутливість до власних кордонів або ж навпаки, ветерани можуть їх взагалі не відчувати.

Варто розуміти, що люди, які пережили тортури, довгий час можуть мати відчуття абсолютної вразливості й незахищеності.

Які зміни відчувають люди після звільнення з полону

— Спочатку починають вилазити негативні моменти: агресія, злість, закритість. Трохи пізніше починають з’являтися позитивні емоції, — розповідає військовий.

Фото: Pexels

Окрім фізичних ушкоджень від жорстокого поводження, звільнені з полону можуть мати низку психологічних труднощів, наприклад:

• симптоми депресії;
• тривожність;
• надмірний страх смерті;
• панічні атаки;
• ПТСР.

У людей, які пережили травматичні події, можуть розвиватися проблеми з пам’яттю та увагою, амнезія, схильність до завдання собі шкоди, суїцидальні думки.

Вони можуть зловживати психоактивними речовинами, щоб уникнути травматичних спогадів. Мають труднощі з регуляцією емоцій, болючі спогади, нічні жахи та інше.

Читати на тему

Як ти, брате? Волонтери створили посібники про те, як надати психологічну допомогу людині через розмову

Як ти, брате — це волонтерський проект, який має на меті навчити усіх охочих допомагати через розмову людям, які отримали травматичний досвід.

Як спілкуватися з людиною після полону

Дуже важливо уважно і з повагою ставитися до психологічних і тілесних кордонів ветерана, до його часових меж. Якщо людина намагається ігнорувати прояви фізичного болю, який є наслідком перебування у полоні — не можна це підтримувати.

Не варто абсолютно героїзувати ветерана, адже це може призвести до того, що людина, яка насправді зовсім не відчуває себе героєм, буде замикатися в собі й віддалятися.

Так само не варто жаліти, оскільки ставлення до людини, виключно як до жертви, пригнічує ще більше.

Варто пам’ятати, що співчуття та жалість — це абсолютно різні речі.

Також при спілкуванні з людиною, яка повернулася з полону не можна:

• знецінювати те, що вона пережила;
• давати нереалістичні сподівання;
• запитувати про травматичний досвід, (якщо це не зумовлено професійною необхідністю чи ініціативою самої людини);
• ставити йому провокативних запитань.

Запитуй, лише якщо бачиш, що спілкування може зробити комфортніше. Більше спілкуйся про сьогоденні.

Які фрази не можна казати людям, які повернулися з полону

При спілкуванні з людиною, що повернулася з російського полону варто запам’ятати фрази, які не можна казати.

1. Нічого страшного.
2. Забудь.
3. Час усе вилікує.
4. Ти забудеш.
5. Психолог зробить так, що ти цього більше не згадаєш.

Раніше ми розповідали, як допомогти рідним адаптуватися до життя після полону та тортур.

А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.
Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе.