“Подорожують, доки ми під обстрілом”: психологиня розповіла, чому українці засуджують одне одного

Хтось живе лише війною і засуджує в соцмережах інших, які показують звичайне життя. Хтось живе, взагалі не згадуючи про війну, а хтось керується модним словосполученням life war balance, що означає баланс життя та війни. Тож де та межа між життям, ніби війни немає, і з життям попри війну? Психологиня розповіла про життя під час війни та що допоможе триматися.

Життя під час війни: що допоможе триматися — поради психолога

Читачка написала програмі Ранок у Великому Місті, що її родичка виїхала за кордон, подорожує в різні країни, насолоджується життям та публікує це в соцмережах. Однак у цей час її батьки в окупації, тому читачка відчуває, що засуджує її, та не може зрозуміти таку поведінку.

Це нормально — засуджувати людей за спокійне життя ніби без війни? Чи взагалі нормально, що люди можуть дозволяти собі зараз так жити? — питає жінка.

Психологиня Наталія Холоденко розповіла, чому люди поводяться так, ніби немає війни.

Деякі люди можуть демонстративно показувати, що в них у голові взагалі немає війни. Це така захисна реакція. Насправді нікому не байдуже, адже це торкнулося кожного, — каже психологиня.

Те, що людина хоче жити життям, яке в неї забрали, нормально. Якщо ти відчуваєш до цих людей осуд, подивися на ситуацію глибше. Згадай, хто насправді винен у тому, що з нами відбувається.

Головна дилема полягає в тому, що ми починаємо звинувачувати в трагедії людей, які не мають до цього стосунку. Вони не є за це відповідальними, — каже Холоденко.

Коли українці звинувачують українців, вони забувають про те, що нас знищують росіяни. Жити попри війну потрібно з простої причини — життя триває. Ми не можемо поставити його на паузу та відновити, коли настане перемога.

Читати на тему

Обпалені війною: чому українці шукають ворогів усередині та як військові реагують на розваги в тилу

Розпитали у психологинь та військових про межі та норми життя тилу в час війни.

Відкладання життя на потім може спричинити депресію, з якої може бути дуже важко вийти навіть після перемоги.

Радість — це бензин, на якому виживає психічне здоров’я людини. Ми не можемо жити без радості. Трагедія тривала, тому люди не можуть роки жити в замороженому стані, — каже психологиня.

Баланс життя і війни

Варто не плутати трансляцію в соцмережах радості, яка допомагає впоратися зі стресом, з трансляцією нестримних веселощів, які можуть зачепити за живе інших українців. Саме тут важливо не переходити межу.

Якщо це щось, що стосується навчання, розвитку, приємного спілкування, обміну досвідом — демонстрація цього прийнятна, каже психологиня.

Баланс життя і війни — не просто модне словосполучення, а й порада психологів. Якщо ти знайдеш час для радощів, допомоги іншим та підтримки — це позитивно впливатиме на емоційний стан.

Потрібно проявляти співчуття, підтримку нашим військовим, родинам загиблих, постраждалим, тоді це буде баланс емоцій, — каже Наталія Холоденко.

Жити попри війну допоможе емоційно не виснажуватись і бути більш ефективним(-ою) у боротьбі. Жити, ніби війни немає — може рятувати психіку, якщо це її захисний механізм. Однак варто пам’ятати, що така публічна позиція може зачепити інших, тому психологи радять зберігати баланс.

Раніше ми розповідали, що таке синдром фантомної сирени.

А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!