Чи правда, що особисті охоронці — каратисти або боксери в минулому? Чому вони ходять в чорних окулярах? Та що потрібно зробити, аби стати справжнім професіоналом у цій професії?
Особистий охоронець та член Асоціації тілоохоронців України Іван Кучерявий з початку повномасштабного вторгнення мобілізувався, а пізніше став командиром загону спеціального призначення.
Ранку у Великому Місті тілоохоронець дав відповіді на питання, які найбільше цікавили українців про професію.
Досить часто в особисту охорону йдуть люди, які або раніше займались спортом, або продовжують поєднувати дві кар’єри. І так, чимало тілоохоронців були каратистами чи боксерами.
Критерії такі: щоб охоронці були високі, спортивні, підкачані хлопці. Всі хочуть бачити біля себе кремезних, суворих, страшних та щоб одного погляду всі боялись.
Однак не завжди така система відбору спрацьовує на користь людини, яка потребує охорони. Іван зізнається, що часом тілоохоронці маленького зросту можуть бути ефективнішими у роботі та більш міцними, ніж їхні кремезні колеги.
Тому гарна порада від професіонала — постійно тренуватись як фізично, так і розумово. Іван впевнений, що тілоохоронець має багато читати принаймні для того, щоб підтримати цікаву розмову з особою, яку охороняє.
Потрібно пройти підготовку у навчальних центрах. Після цього отримати ліцензію та сертифікати, а потім можна йти працювати.
Найчастіше тренують майбутніх тілоохоронців ті, хто вже пройшов цей шлях та вирішив піти на пенсію. Також навчати можуть колишні військові, які служили у спецпідрозділах.
Складові компоненти процесу навчання тілоохоронців: фізична підготовка, стрільба та медицина.
Коли ж людина вже отримає роботу, то може розраховувати на заробітну плату від 1000 доларів до восьми тисяч. Що ж стосується кар’єрного росту, то від особистого охоронця можна вирости до начальника служби безпеки не лише особи, але і її компанії.
Іван розповідає, що з найчастіше доводиться захищати як звичайних підприємців, так і політиків та високопосадовців.
Їхній рівень безпеки поділяється на кілька видів: зелений, жовтий та червоний. Та незалежно від цього? кожен тілоохоронець завжди вдягає: бронежилет, навушник для передачі інформації та темні окуляри, які не показують оточуючим, куди саме дивиться охоронець та за ким слідкує.
Бувають такі моменти, коли ти працюєш без вихідних? і особа, яку ти охороняєш, знаходиться у червоній зоні. Тоді може бути манія переслідування.
Найбільше дратує тілоохоронця, коли особа, яку мають захищати, не розуміє усіх ризиків та наслідків цієї роботи та ставиться до небезпеки несерйозно.
Також раніше речник СБУ Артем Дехтяренко все ж розповів, як змінилась робота Служби безпеки України після початку повномасштабної війни.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!