З початку листопада почалося відсторонення від роботи невакцинованих працівників певних категорій. Це викликало багато запитань та побоювань за збереження свого робочого місця.
У чому відмінність між відстороненням та звільненням, а також як відбувається ця процедура — пояснює юрист.
Спершу з’ясуємо, що таке звільнення та відсторонення від роботи та чим вони відрізняються.
Якщо коротко, то звільнення — це розірвання трудового договору.
Людину не можуть звільнити з роботи через відмову від вакцинації, адже підстави для звільнення визначені в чинному Кодексі законів про працю й не передбачають звільнення з роботи в разі ухилення від вакцинації (ст. 40–41 КЗпП).
В українців є право вакцинуватися, але немає обов’язку це робити.
Відсторонення від роботи — це тимчасове зупинення трудових відносин без збереження заробітної плати.
На час відсторонення від роботи за працівником зберігається робоче місце.
Згідно зі ст. 46 КЗпП, людину можуть відсторонити від роботи, якщо вона:
Варто зазначити й те, що працівник, якого відсторонили від роботи через відмову вакцинуватися, може оскаржити це рішення в суді (постанова Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 761/12073/18).
Юрист Микола Мельник відповідає на деякі спірні питання щодо відсторонення працівників.
Це відбувається за наказом директора. Документ має містити підстави та строки відсторонення. Працівник має ознайомитися та поставити підпис у документі.
До усунення причин відсторонення (або після завершення терміну відсторонення — прим. ред.).
Ні. Цей час не зараховується до стажу роботи.
Так, може. Але компанія зберігає робоче місце за людиною, яка відсторонена від роботи.
Відповідальність лежить на підприємстві, але воно може подати регресний позов до працівника з вимогою виплатити компенсацію.
Тоді, коли закінчаться карантинні обмеження.
Нагадаємо, раніше в ексклюзивному інтерв’ю Вікнам Леся Литвинова розповіла про ситуацію з Covid-19 в Україні та нестачу кисню в лікарнях.