День пам’яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність в Україні щорічно відзначають 29 серпня. Цим днем ми вшановуємо пам’ять наших героїв, які віддали життя за нашу свободу.
Що відомо про День пам’яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність
Цей День з’явився у 2019 році за указом президента України для вшанування пам’яті та героїзму військових та добровольців, які віддали життя за Батьківщину. Також цей день є нагадуванням про одну з найбільших трагедій війни на Сході — так званий Іловайський котел.
Тоді, 29 серпня 2014 року, під час виходу сил АТО з оточення під Іловайськом Росія порушила домовленості, окупанти впритул розстріляли з важкого озброєння колони українських військових. Згідно з Міжнародним гуманітарним правом, це кваліфікується як воєнний злочин. В Іловайській трагедії загинуло 366 українських воїнів, 429 дістали поранення, 158 зникли безвісти, 300 опинилися в полоні.
Символом Дня пам’яті захисників, які загинули в боротьбі за незалежність, за суверенітет і територіальну цілісність є соняшник. Адже українські воїни віддали своє життя у полях на Сході, де росте багато соняшників.
Зараз Україна веде повномасштабну війну, тисячі воїнів загинули, захищаючи нашу свободу та цінності. Хоча ми не знаємо точної кількості наших людських втрат, ми маємо дякувати кожному військовому та кожній військовій та вшановувати їхню пам’ять.
Ми розповімо, як в Україні вшановують пам’ять загиблих військових, які є традиції та що роблять у День пам’яті.
Як проводжають в останню путь полеглих героїв
Зараз в Україні щодня о 09:00 діє хвилина мовчання. Кожен може вшанувати пам’ять наших героїв у цю мить. Також традиційно 29 серпня приспускають прапори.
2 липня 2021 року Верховна Рада України ухвалила законопроект №4636-1 про внесення змін до Закону України Про Статут гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України щодо військового поховального ритуалу.
Згідно з ним, з’явилися нові традиції поховання військових, що закладає основи шани та поваги до загиблих захисників.
Під час розробки військового поховального ритуалу було враховано досвід поховання військовослужбовців армій провідних країн світу, а детальний порядок проведення поховального ритуалу розписаний у Додатку 18 до Статуту гарнізонної та вартової служб.
На час військового поховання у містах рекомендують скасувати всі масові та розважальні заходи. У разі загибелі та поховання в один день трьох та більше військовослужбовців в Україні оголошується День національної жалоби.
Передбачається, що перевезення військовослужбовця, який загинув або помер під час виконання обов’язків військової служби до місць прощання, вшанування та поховання відбувається за державні кошти.
Також за згодою родичів під час прощання може проводитися релігійний ритуал.
Ритуал поховання поділено на основний та повний. Другий передбачений для військових, які мають звання Героя України та є повними кавалерами ордена Богдана Хмельницького.
Новим елементом у ритуалі поховання військових стала церемонія з державним прапором.
Церемонія з державним прапором: як відбувається
- Під час прощання з обох боків у голові труни виставляються двоє чатових з-поміж почесної варти, прапороносні групи з державним прапором України та прапором Збройних Сил України або інших військових формувань, державних органів.
- За труною, рівновіддалено від чатових, встановлюється мольберт із портретом загиблого військовослужбовця. Ліворуч від мольберта на окремій підставці (столі) розміщуються подушечки для нагород.
- Після закінчення прощання особовий склад поховальної групи накриває труну вінком та покриває її державним прапором України. Труну військового перевозять з місця прощання до місця поховання.
- Там поховальна група знімає з труни державний прапор України та розгортає його над нею. Салютна команда салютує трьома залпами холостими патронами. З першим залпом салюту барабанщик та сурмач виконують мелодію Шана.
- Поховальна група складає державний прапор України, керівник почту приймає його та вручає родичу чи іншій близькій особі зі словами: “Від імені президента України, верховного головнокомандувача Збройних сил України, прийміть цей Прапор як символ держави, якій вірно й до кінця служив Ваш чоловік (син, батько, донька, дружина)”.
Повний церемоніал відрізняється більшою врочистістю: труну з полеглим мають везти на лафеті гармати (замість катафалка), поховання супроводжує військовий оркестр, а в салютній команді й почесній варті передбачено більшу кількість стрільців. Також в обласних (районних) центрах, інших населених пунктах здійснюється пряма теле- і радіотрансляція з місця її проведення та одночасно проводиться вшанування пам’яті загиблого військовослужбовця в Меморіальному комплексі Міністерства оборони України.
У разі відмови родичів чи інших близьких осіб від проведення вшанування на місці поховання під час виконання салютною командою трьох залпів холостими патронами оркестр виконує державний гімн України.
Традиції під час поховання загиблих військових
Часто українці, коли бачать, що везуть ховати українського військового, утворюють живий коридор. Особливо це може бути в селах чи малих населених пунктах, де люди можуть добре знати одне одного. На знак пошани та вдячності вони вишиковуються з обох сторін дороги та схиляють голови.
Традиція ставати на коліна
Також, щоб висловити повагу, люди стають на коліна, зокрема перед родичами загиблих. Традиція проводжати загиблих воїнів навколішки йде щонайменше з часів козацтва.
Українські козаки ставали на ліве коліно та підіймали вгору шаблі для вшанування героїв.
Традиція зустрічати загиблих воїнів стоячи на колінах відродилася за часів АТО. Цей жест висловлює повагу до загиблого.
Чому роблять салютний залп, коли ховають військових
Салютний залп на похоронах військових є елементом віддання почестей загиблому. Щоб уникнути нещасних випадків, для пострілів використовують холості патрони. В Україні звук пострілів супроводжується мелодією Шана.
У кожному населеному пункті можуть бути свої традиції вшанування пам’яті загиблих військових. У Львові, наприклад, близько року існує міська церемонія прощання з загиблими українськими воїнами. Жителів попереджають про це і просять під час проведення похоронної процесії виходити на вулицю і віддати шану полеглим. У цей день у місті немає розважальних заходів або ж святкувань. В останню путь військових проводжають під звуки сурми з міської Ратуші. У міській Ратуші також встановлюють інформаційну табличку про захисника з його фотографією.
На війні гинуть тисячі українських військових. Ми маємо пам’ятати їх та знати їхні історії. Раніше ми розповідали історію актора та військового Юрія Феліпенка, який загинув у боях за Україну.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!