10 вересня 2022 року після українського контрнаступу росіяни були вибиті з Ізюма Харківської області. За шість місяців окупації росіяни перетворили будинки людей на руїну. А тепер зголосилися відновити те, що зруйнували. Бійці Азову запропонували російським полоненим долучитися до відновлення житла людям з Ізюма.
За Женевською конвенцією, військовополонені можуть залучатися до робіт із відбудови цивільної інфраструктури. Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький отримав згоду росіян і залучив їх до роботи.
Як російські полонені відновлюють Ізюм
Більшість російських полонених — колишні різноробочі, будівельники та ті, хто звик працювати руками. Тож, не довго думаючи, між камерою і роботою на свіжому повітрі вони вибрали другий варіант.
Ми з вами перебуваємо в Ізюмі, який ваші колеги знищили. Люди живуть дуже погано. Можливо, деякі навіть живуть гірше, ніж ви зараз у полоні. Женевська конвенція дозволяє залучати вас до відновлення інфраструктури, але з вашої згоди.
Андрій Білецький запропонував російським окупантам долучитися до відбудови Ізюма. Погодилися чимало полонених чоловіків. Місцеві жителі показують зруйновані росіянами домівки, діляться історіями про пережите.
Перед тим як вийти до людей, росіяни перепитали, чи не вб’ють їх цивільні. Полоненим підібрали роботу відповідно до професій у цивільному житті. Серед доволі дорослих військових бачимо 18-річного хлопця на псевдо Каспер. Юнак теж погоджується допомогти цивільним українцям.
У першому будинку росіян залучили до відновлення даху. На другій локації — будували людям паркан і розчистили двір. На третій — утеплили хату.
Робимо все красиво, як для мами! — командують наглядачі за полоненими.
Троє синів пішли захищати Україну
— До 10 вересня ми жили в окупації, при росіянах. Напали ні з того ні з сього! Ми такого не розуміємо. Снаряд прилетів під порогом. Все стало протікати. Мій Сашко після двох поранень допомагав зі стелею. А Слава пообіцяв полагодити все, коли повернеться.
Він сказав: “Я повернусь, обов’язково”. Ми на нього чекаємо — я, сестра, ми всі…
У жінки є лише троє синів. Один нині у війську, другий — безвісти зник, а третій — поранений, на відновленні.
Я хочу, аби мій син, який зник безвісті, повернувся додому. Щоб із ним все було добре. Я божеволію просто! Ввечері та вночі перед очима син стоїть.
Готовий працювати за газованку
Поки полонені будують паркан, діляться, хто чим займався у цивільному житті. Хтось будував елітні сходи для заможних росіян, хтось заливав бетон чи варив паркани. А потім усі йдуть на перекур та попити газованки.
У нас шість пляшок солодкої води. Буде на трьох! Я готовий за таке працювати. Працюємо, може, колись по телевізору покажуть.
Між собою полонені питають, чи можна забрати ложки. А хтось із колективу каже: “У жодному разі! З собою нічого не можна забрати, навіть залишки пінопласту”.
18-річний Каспер каже, що у полоні смачно годують, і навіть не порівняти з їжею у російському війську. Роботі радіє, адже це можливість розім’яти м’язи і подихати свіжим повітрям.
Та не всі згодні із тим, що винні. Деякі військові кажуть, що Україна і Росія мали жити дружно, і ми — сусіди. Каже, що РФ і Україна мають дійти до компромісів і враховувати думки одне одного.
Жителі Ізюма збираються, аби роздивитися, як росіяни лагодять те, що зруйнували. Та радості в них немає, кажуть, що лише відчуття справедливості, адже вони нікого не кликали. Роками в Ізюмі люди жили навіть без вікон, їх встановили нещодавно.
Днями журналісти опублікували невідомі раніше кадри російських злочинів у Бучі. Камера відеоспостереження зафіксувала, як росіяни розстріляли пенсіонера.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!