Фото Unsplash Суспільство має звикати до ветеранів з ампутованими кінцівками. Та мало хто говорить про правильне сприйняття дітьми таких людей. Бо вони ще не розуміють складних процесів, внаслідок яких військові втрачають кінцівки. Тож важливо пояснювати дітям обставини, за яких це трапляється, привчати їх до поваги та розуміння цього стану, а також вчити правильної комунікації з ветеранами та цивільними з протезами. Як говорити з дітьми про людей з ампутованими кінцівками розповіла психологиня Марина Гончар для 24 каналу. Як говорити з людьми, які втратили кінцівки — поради для дітей та дорослих Ні в якому разі не витріщатися. Не варто фіксувати погляд на протезі, бо це створить дискомфорт для людини з ампутованою кінцівкою. Не ігнорувати. Потрібно продовжувати спілкування з людьми з інвалідністю. Багато з них віддали своє здоров’я, щоб захистити наші життя, тож вони заслуговують на повагу та увагу. Не запитувати про травму. Якщо хочеться почати розмову на цю тему, для початку варто запитати, чи бажають вони розповідати про свій досвід. Багато людей з інвалідністю не хочуть розповідати про свої травми. Не жаліти, але співчувати. Співчуття — потрібне і важливе для людей з ампутацією, але воно не має межувати з жалістю. Коли ми жаліємо людину, то наголошуємо на тому, що вона втратила. Співчуття допомагає виразити повагу до сили та витривалості цієї людини. Не надавати допомогу без дозволу. Тим паче не можна торкатися протезів без згоди людини. Перш ніж допомогти, слід запитати, чи потребують вони цього. Поговорити з дітьми. Важливо навчити дітей бачити в людях з інвалідністю спершу особистість, а не створювати особистість навколо інвалідності. Треба обговорити з дітьми правила поведінки в присутності людини з ампутованою кінцівкою. Пам’ятати, що всі люди різні. Немає однакового досвіду та реакцій. Потрібно питати кожну людину з інвалідністю окремо про її потреби та емоції. Читати на тему “Хочу подякувати і допомогти, але боюсь образити. Як правильно спілкуватися з військовими, які мають інвалідність?” Читай у нашому матеріалі, як правильно спілкуватися з військовими, які мають інвалідність. Поради від військового психолога. Як говорити з дітьми про людей з ампутованими кінцівками Обговорити це потрібно заздалегідь, а не в присутності людини, якої це стосується, та послуговуватися правильною термінологією. Тобто уникати слова інвалід, натомість використовувати “людина з інвалідністю”. — І найголовніше — навчити дитину бачити в людині насамперед особистість, а в інвалідності вбачати просто одну з ознак, — радить Марина Гончар. Необхідно показати приклад власного толерантного ставлення до людей з ампутованими кінцівками. Діти навчаються більшості речей через вчинки своїх батьків. Саме мама і тато відповідальні за те, щоб дитина розуміла, що таке емпатія та розуміння. Для пояснення слід використовувати просту мову, зрозумілу дітям, і надавати позитивний приклад. Для дітей дошкільного віку це можуть бути казки, для молодшого шкільного — короткометражні соціальні ролики на тему ампутації, а зі старшими дітьми можна говорити більш детально. Діти мають розуміти, хто такі ветерани та чому вони часто повертаються без кінцівки. Важливо розповісти, що ветерани — це люди, які служили в армії та були у ситуаціях, де дістали серйозні поранення. — Зауважте на тому, що ці воїни проявили великий героїзм та сміливість, служачи нашій країні та захищаючи кожного її жителя, — додає психологиня. Ветерани мають різні потреби та реакцію на запропоновану допомогу, тому до цього треба бути готовим. Діти мають розуміти це та навчитися сприймати правильно. Також важливо відповідати на уточнювальні питання дітей, якщо вони виникають. — Говорити з дітьми про ветеранів, які втратили кінцівки, важливо не лише для їхнього розуміння минулого, а й для формування толерантного та співчутливого ставлення до інших людей. Це є важливим кроком для будівництва толерантного суспільства, де кожна людина може знайти підтримку та розуміння, — впевнена Марина Гончар. Unsplash Книги та мультфільми для дітей про людей з інвалідністю Психологиня радить книжки та мультфільми на дотичну тему, які можна почитати та подивитися з дитиною. Це історії, в яких герої на протезах, на колісному кріслі або ж відновлюються після інших травм: Таємні історії маленьких та великих Перемог Тані Стус. У розділі Історія, яку розповів біль головними героями виступають військовий і його біль; Кожна грудочка землі Ольги Войтенко. Батько головної героїні повертається після поранення на війні додому та вчиться заново ходити на протезах, а потім бере участь в змаганнях з бігу; Різдвозавр Тома Флетчера. Головний герой Вільям — на колісному кріслі; Світ без меж Анастасії Степули — для дітей і дорослих про різноманіття й рівність; Сміховисько Світлани Ройз — про дівчинку, що відновлюється після випробувань війни. Також діти можуть переглянути: мультиплікаційні серії Як приборкати дракона, де головні герої — Гикавка з протезом ноги та Беззубик із протезом на частині хвоста — стали вожаками для людей і драконів; короткометражний мультфільм Скарлетт, де розповідають про дівчину, у якої після хвороби ампутували ніжку, і яка знову почала танцювати й стала допомагати іншим; короткометражний мультфільм Подарунок — про те, як мама подарувала синові песика з трьома лапками, і як песик зміг допомогти хлопцю; короткометражний фільм Цирк метеликів для дітей від 12 років; мультсеріал Вулиця Сезам; мультсеріал Щенячий патруль (7 сезон); мультсеріал Мопсики-приятелі. Раніше ми розповідали про серіал від Дія.Освіта про спілкування з військовими та ветеранами.А ще у Вікон є крутий Telegram та класна Instagram-сторінка.Підписуйся! Ми публікуємо важливу інформацію, ексклюзиви та цікаві матеріали для тебе. Теги: війна в Україні, люди з інвалідністю, Поради психолога, українські військові Якщо побачили помилку, виділіть її, будь ласка, та натисніть Ctrl + Enter
Читати на тему “Хочу подякувати і допомогти, але боюсь образити. Як правильно спілкуватися з військовими, які мають інвалідність?” Читай у нашому матеріалі, як правильно спілкуватися з військовими, які мають інвалідність. Поради від військового психолога.