У кожного з нас виникало бажання пожертвувати кошти, але часто це бажання зупиняв страх про їхнє незаконне використання. А що, якщо гроші підуть не на допомогу, а чиєсь збагачення? Як тоді не пожертвувати кошти шахраям?
Засновниця благодійного фонду Твоя Опора Валерія Татарчук пояснила, як відрізнити шахрая від доброчинця.
Фонд Валерії майже дев’ять років допомагав дітям із вродженими вадами серця, а з початку війни взяв під опіку українські лікарні, сиротинці, мирне населення (дорослих і дітей), надаючи їм гуманітарну допомогу.
Жертвуючи зі словами “Нехай це буде на їхній совісті”, ви не робите добру справу.
— Не розраховуйте на сумління шахрая, коли мова йде про гроші. Якщо справді прагнете зробити щось хороше — зробіть це правильно, – радить Валерія Татарчук.
За майже дев’ять років роботи у сфері благодійності Валерія неодноразово зустрічалася і з шахрайством, і з безвідповідальністю роботи самих фондів. Тож вона рекомендує ретельно перевіряти інформацію, а не керуватися емоціями.
— У соціальних мережах ми часто натрапляємо на жалісливі фото із закликами про допомогу. Чим жалісливіша світлина – тим краще. Бо у нас відразу з’являються сльози й непереборне бажання допомогти. Але все це маніпуляції шахраїв, які прагнуть стимулювати нас переказувати кошти на їхні рахунки, – пояснює засновниця Твоєї Опори.
Якою б сума не була, Валерія Татарчук рекомендує першочергово “дослідити” соціальні мережі та сайт фонду чи волонтера, який збирає кошти. Вони мають бути активними, а за вказаними номерами телефону відповідати на дзвінки.
Не соромся розпитувати все, що тебе цікавить.
Якщо по той бік тобі радо відповідають та ще й пропонують поділитися звітністю – це прекрасний знак. Якщо спілкуються неохоче або блокують твій номер — це однозначно шахраї.
За будь-якою одиницею допомоги стоять видаткова накладна, акт прийому-передачі, рахунок оплати та договір постачання.
— Медичне обладнання, ліки чи та ж військова амуніція не береться нізвідки, – пояснює Валерія.
За її словами, копії чеків чи світлини жодного стосунку до правильної звітності не мають, адже вони не дають інформації ані про повну суму пожертвувань, ані про те, чи була доставлена допомога.
Звіти повинні публікуватися на сайті фонду або щомісяця, або раз у квартал чи рік.
Потрібну інформацію ти можеш також отримати безпосередньо в бенефіціара (отримувача – ред.) допомоги. Не полінуйся і дізнайся, чи відомо йому про збір.
— Одного разу я побачила у Facebook репости моїх друзів про те, що в Інституті Амосова перебуває дитина, яка терміново потребує операції. Щоб врятувати її, залишаються буквально лічені години.
Я перетелефонувала в Інститут і з’ясувалося, що там немає і ніколи не було такої дитини, – розповідає пані Валерія.
Тому насправді жодних складнощів немає. Потрібно всього лише викорінити думку, що твої 100 гривень нічого не вирішують, і трохи часу для перевірки інформації.
Але інколи, і справді, кожна гривня на рахунку. Читай про те, як відома українська підприємиця та блогерка Сабіна Мусіна відкрила збір коштів для хворих дітей та як долучитися до нього.