Кожен з нас зустрів війну по-своєму. Хтось удома з рідними, хтось на роботі, на гастролях, за кордоном… Історій, як і українців, мільйони. Ми хочемо розповісти про український культурний фронт, який розвивається і живе в часи боротьби, болю та розрухи.
Арфістка Вероніка Лемішенко поділилася з Вікнами своєю історією, як зустріла війну, як вона відобразилася на її творчості та вплинула на українську школу арфи. Читай, як бореться та живе наша культура в умовах війни.
Цією історією ми розпочинаємо проект Вікон за назвою ARTвійна. Він присвячений митцям і мисткиням, які не припиняють творити попри війну, а також війні, яка так чи інакше знайшла відображення у їхньому мистецтві.
Вероніка Лемішенко — відома українська арфістка, засновниця щорічного конкурсу Арфові барви в Харкові, лауреатка міжнародних фестивалів та конкурсів у Франції, Великій Британії, Іспанії, Греції, Україні та інших країнах. Вона несе українську музику у світ та допомагає відбудовувати рідний Харків.
Вероніка, як і багато українських артистів та виконавців, коли розпочалася війна, була за кордоном. У той час її батьки, брат та бабуся перебували в рідному Харкові. Повномасштабна війна стала для неї ударом.
Початок війни — це величезний шок, і я не думаю, що він проходить навіть сьогодні. Кожної хвилини ми відчуваємо війну. Війна торкнулася моєї родини, кожної української родини.
— Люди втратили своє повсякденне життя, змушені були покинути домівки, адаптовувати чи шукати нову роботу, піклуватися про безпеку рідних та друзів. Найстрашніше — це час. Ми не знаємо, коли війна закінчиться, щохвилини вона забирає чиєсь життя.
Фото: Facebook Вероніки Лемішенко
Вероніка працювала в оркестрі в місті Єкатеринбург, що в Росії. Багато українських музикантів раніше працювали та навчалися там, адже там було більше роботи. Але 24 лютого 2022 року Вероніка відразу звільнилася та поїхала з РФ.
Мені пощастило знайти нову роботу в оркестрі у Хорватії в оперному театрі міста Осієк, також я продовжую працювати у складі Національного симфонічного оркестру України, — ділиться жінка.
Коли Вероніка покинула все, вона мала трохи фінансів, на які вдалося прожити кілька місяців. Також була величезна допомога від друзів, що прихистили у своїх домівках спочатку в Туреччині, потім у Словенії. Приблизно через півроку після початку повномасштабної війни в арфістки зʼявилася постійна робота.
Вероніка часто буває в Україні, адже провідує свою родину та ходить на репетиції і концерти з Національним симфонічним оркестром у Києві.
З 2014 року Вероніка Лемішенко є художньою керівницею міжнародного арфового конкурсу та фестивалю Арфові барви. У 2018 році вона започаткувала іменний благодійний фонд, метою якого була підтримка українських музикантів та композиторів, підтримка арфістів.
Після початку повномасштабної війни мій благодійний фонд зосередився на допомозі українцям, які постраждали внаслідок російської агресії в Україні, — розповідає жінка.
Благодійний фонд Вероніки Лемішенко у Харкові приймає міжнародні пожертви та надає фінансову допомогу волонтерським організаціям та волонтерам, медичним та зоозахисним закладам Харкова та інших українських міст, а також надає цільову допомогу українцям, які постраждали від війни.
Музиканти завжди дуже дружні, адже ця робота вимагає постійних гастролей, нових знайомств. Тому це таке собі всесвітнє коло друзів, однодумців та підтримки. Вероніка розповіла, що іноземні колеги дуже допомагають українцям:
Ми маємо величезну підтримку від міжнародної арфової спільноти, яка засуджує російську агресію та активно допомагає в організації благодійних заходів.
— Завдяки колегам-арфістам я мала змогу дати десятки благодійних концертів та майстер-класів у Польщі, Чехії, Франції, Німеччині, Австрії, Італії, Литві, Латвії, Словенії, Словаччині, Хорватії, Болгарії, Англії, Уельсі, Туреччині.
Зараз Вероніка поїхала в благодійний тур у Сполучені Штати Америки. Усі зібрані кошти підуть до благодійного фонду. Вероніка допомогла залучити до участі в концертах близько 30 молодих українських арфістів, які зараз живуть як в Україні, так і за кордоном.
— Війна катастрофічно вплинула на українську систему освіти. Діти змушені навчатися онлайн або ховатися в бомбосховищах під час тривог, що переривають уроки.
Навчання онлайн є неможливим для музикантів, особливо для арфістів, бо інструмент доволі великий і його не можна просто взяти з собою. Багато арфістів використовують шкільні інструменти, бо не мають власних, адже арфи дуже дорогі.
Щоб наші арфісти мали змогу продовжувати грати, 14 молодих українських арфістів віком від восьми до 23 років отримали можливість продовжити навчання за кордоном: у Чехії, Польщі, Німеччині, Франції, Англії, Канаді.
Перший тиждень повномасштабної війни Вероніка не могла навіть підійти до інструменту. Потім їй вдалося знайти емоції та відчуття, які допомогли. Арфістка каже, що їй дуже пощастило, що вона має можливість грати, адже багато музикантів втратили свої інструменти.
Перший концерт під час повномасштабної війни був благодійним, у церкві Відня. Вероніка не знала, до чого готуватися, як почуватиметься на сцені. Адже ніколи їй не доводилося грати за таких обставин.
Про те, як війна відображається на мистецтві, Вероніка каже так:
У ньому зʼявилися нові цілі. Завдяки мистецтву я маю сили та можливість боротися за перемогу, грати благодійні концерти, розповідати людям про війну та заручатися їх підтримкою.
Також сумісні концерти з іншими українськими арфістами мотивують нашу творчу молодь продовжувати розвиватися та гідно представляти Україну у світі.
— Мене надихають незламні українці. Наша прекрасна Україна, за яку варто боротися. Після перемоги я бачу її впевненою, неймовірно гарною та гостинною.
Наші арфісти мріють повернутися додому, ми сподіваємося, що вже скоро будемо продовжувати розвивати арфове мистецтво України та матимемо надійну підтримку від нашої держави!
Серед планів на майбутнє у Вероніки Лемішенко концерти у філармонії Києва, фестивалі в Бельгії, Італії, Австрії, тур по Великій Британії з Національним оркестром України. Планів багато, адже перемога України не за горами!
Раніше ми розповідали історію військового, який грає га Джавелінах та гільзах.
А ще у Вікон є свій Telegram-канал. Підписуйся, аби не пропустити найцікавіше!