Килиммен з Kalush Orchestra: Моя мрія – аби ніхто у світі не слухав російської мови та музики

Фольклор, сопілка, реп і брейк-данс. З сумішшю цих автентичних інгредієнтів української музики та перформансу на сцені Євробачення-2022 переміг гурт від України Kalush Orchestra.

Нині на їх пісню Стефанія неодноразово створюють музичні обробки, а увесь свій репертуар артисти готуються представити на одному з найвідоміших фестивалів Європи – Glastonbury у Великій Британії.

Чи не найзагадковішим учасником колективу є Килиммен — брейк-дансер та виконавець у Kalush Orchestra, чиє обличчя за маскою ніхто не бачив. В нашому інтерв’ю Килиммен розповів про шалену популярність гурту, майбутнє української музики та про своє творчо-таємниче амплуа.

Чому, на вашу думку, гурт Kalush Orchestra вибухнув такою популярністю саме зараз? 

Ми довго працювали й дійшли до свого – до гори, яку хотіли підкорити. І при цьому продовжуємо йти далі.

Тільки той, хто йде – дійде до цілі.

Все в комплексі зіграло роль у тому, чого ми досягли – це і музика, це і те, що ми справжні, і те, що ми несемо український фольк в українському репі, з українськими народними інструментами. Це і вайб, подача, посил. Я думаю, що саме це подобається людям. 

Ваш образ у колективі — чи не один з найзагадковіших, бо ніхто не бачить вашого обличчя. Якою задумувалася ваша роль у загальному амплуа гурту?

А в мене навіть не образ (усміхається). Я був маленькою хустинкою і став килимом. В мене ж реальна історія (усміхається). Я супергерой. Як супермен, спайдермен, але український.

Моя історія про те, що я народився на Житомирському заводі килимів. І далі відправили в місто Калуш на Івано-Франківщині. Там я знайшов свого Олега (ред. фронтмен гурту Олег Псюк). У гурті моє прізвисько “Ковйор”. Я і танцюю, і співаю – я багато чого роблю у колективі.

На сторінці гурту фанатів дражнили розкриттям вашого обличчя, однак подробиць так і не було. Зможете розкритися нашим читачам деталями про себе?

Можу сказати, чим займаюся поза концертами. Люблю, коли мене віддають на чистку. Люблю, коли не заводиться міль. Отакий я в житті. Люблю “повисіти” – на стіні.

А взагалі, якщо відверто, то я зараз шукаю свою Килимвумен. Але поки такої ніде нема, на жаль. Говорять, що в Туреччині є таких багато, але ж я хочу Килимвумен нашу, українську, десь з Гуцульщини.

А якщо хтось хоче взнати про мене більше – то я нічого не приховую. Такий, як є – блогер взагалі-то. Тому, у мене в інстаграмі можна побачити, і як я сплю, і як я прокидаюся, що роблю. Там побачите, чим живе Килиммен.

Коли ви з гуртом брали участь у нацвідборі на Євробачення, то доля розпорядилася так, що переможницею оголосили Аліну Паш. Ви тоді вірили, що результати можуть змінитися?

Ми хотіли тільки справедливості. А про все інше ми й не думали. Основної цілі їхати на Євробачення вже як такої не було.

Якби війни в Україні не сталося, то розглядався сценарій не їхати в будь-якому разі. Але все змінилося і це в результаті був наш поклик і місія. 

Аліна підтримала Kalush Orchestra під час Євробачення у соцмережах. Гурт зробив би те саме, якби поїхала вона?

Ми не слідкували за соцмережами Аліни Паш, в нас не було часу, скажу вам чесно. Не знаю, це погано чи добре. Якби поїхала вона, ми б підтримали – але не стільки її, скільки Україну.

Всі, хто виходив на сцену нацвідбору, були достойні того, аби поїхати на Євробачення. І ми б будь-кого з них підтримали, звісно. 

Читати на тему

Намагалися підкупити та використати у своїй пропаганді — Андрій Данилко про заклики переїхати до РФ, українську мову та творчість

У своєму інтерв’ю артист розповів, як Росія намагалася повернути його на свою сцену, про заборону російської музики та творчості.

Днями колектив оголосив про участь в одному з найпрестижніших музичних фестивалів світу – Glastonbury у Великій Британії. Які вершини ви готові підкорити ще і бачите в собі сили на це зараз?

Такі майданчики, як Glastonbury і Woodstock, мають бути в Україні, насамперед. Ми хочемо створювати та розвивати український бренд, який буде цікавий для співпраці таким нинішнім виконавцям цих фестивалів, як Біллі Айліш.

Хочемо, щоб Біллі захотіла потрапити в Україну. І я думаю, що скоро нам й іншим сучасним українським колективам вдасться настільки потужно заявити про українську музичну сферу.

Україна як держава вже демонструє свою силу і волю так, як на моїй пам’яті, жодна країна.

А щодо таких відзнак, як Греммі, MTV Music Awards, то і це скоро матимуть українські артисти. Україна вже тричі вигравала Євробачення від початку XXI століття – найбільше серед усіх країн Європи за цей час, наскільки я пригадую. Тому, сили є і в нас, і в багатьох інших наших артистів на великі вершини.

Україна – співуча країна, нам просто треба трошки більше медійності. 

Що ви особисто слухаєте з сучасної української музики?

Слухаю сучасного репера Skofka. В нього дуже є крутий трек Додому, який ми записали з ним разом. Ще у нього крута пісня Файна, Давай начистоту. Звісно, ще Alyona Alyona, Jerry Heil, багато андерграундних виконавців і сучасних іноземних реперів.

Принципово не слухаю нічого російського. І моя мрія – аби ніхто у світі не чув і не слухав російської мови та російської музики.

Як ставитеся до заборони російської музики в Україні, зокрема до дозволу треків російських виконавців з так званого “білого” списку?

В моїй душі це трішки викликає дисонанс. По-перше, я не згоден, що тільки мінімум 40 відсотків української музики на радіо має бути українською мовою. Квота має бути більша. Чому не 60 чи 70?

А щодо “білого” списку, от мені не зрозуміло поки, хто буде його затверджувати? Що це будуть за експерти? І чи не будуть вони просувати виконавців за своїми власними інтересами? Я взагалі за те, щоб російська культура жодним чином не могла вплинути на українську культуру.

Читати на тему

Завдяки музиці нас робили частиною їхнього інформаційного простору. Валерій Харчишин про заборону російської музики

Український рок-музикант розповів, чому українці так довго слухали російську музику.

У минулі роки виходило так, що “російщина” диктувала моду в українській культурі. А ми хочемо, щоб українська культура диктувала моду всьому світу. Так, як зараз Стефанія звучить в усіх ефірах. Хочеться, щоб так звучали не лише наші пісні, а і всіх наших виконавців.

Українська культура зараз проростає і стає квіткою з досить хитким стеблом. Ми хочемо зробити так, аби це стебло стало міцним деревом, яке б ніколи не зламалося і розпускало свої пагони усе далі.  

Ви вже думали, яким буде життя після перемоги? Яким на той момент буде гурт і музика загалом? 

Завжди українська культура починала набирати силу і міць, коли в нас виникали репресії, війни, панував тоталітарний режим. Згадаймо Розстріляне Відродження, шестидесятників.

Я думаю, зараз один з таких моментів, коли українські митці стають нервами народу і пишуть, тому що не можуть не писати й все це щиро, відверто, для розбудови української культури, а не для того, аби просто лунати по телевізору.

Зараз просто вибух української музики, нових імен і крутих робіт. Після війни українського в Україні стане більше – на відсотків 99,99. А українські митці матимуть силу і змогу робити так, аби їх чули.

Новачками в музичній індустрії, що захопили серця слухачів стали також і Chico&Qatoshi. Читай інтерв’ю творців треку Допоможе ЗСУ.