Від повстання Хмельницького до культурного бунту на окупованому Донбасі. Музична вистава з елементами документального театру збирає аншлаги у столиці — квитки на перші покази 21-22 серпня були розпродані ще задовго до прем’єри. Утім, протягом наступних місяців МУР гратиме спектакль у багатьох великих містах України, а 29-30 вересня та 1 жовтня знову покаже постановку в Києві.
Чому потрібно подивитися мюзикл Ребелія
Ребелія — застарілий і рідковживаний термін, який означає бунт, повстання, революцію. Вистава МУРівців є спробою відродити рідкісне слово з минулих століть і надати йому нових сенсів. Засновник об’єднання МУР Олександр Хоменко поділився подробицями про мюзикл, що вже став хітом.
Коли ми робили виставу і мюзикл, ніхто не думав у першу чергу, чи це буде мати вплив на кожного українця. Бо так дуже важко робити митецький продукт. У першу чергу ти думаєш, чи цікава це історія.
— Ребелія — це історія про чи не головну перемогу в українській історії. У нас, на жаль, дуже багато чого закінчується сумно. І навіть наш минулий хіт Ти [Романтика]. Це все-таки про трагедію історія, як не крути, — додає Хоменко.
Цього разу авторам захотілося зробити щось не про трагедію, а про щось, що надихає, показує, що ми непереможні, коли об’єднані. Олександр Хоменко каже, що однією з центральних тем Ребелії є “срачі” в українському суспільстві.
Після Ребелії глядачі мають виходити з силами на нові звершення, знанням, чому за нашу землю потрібно боротися.
Теза, що незалежність впала на голову, зникає після Ребелії.
Чи достовірні дані у мюзиклі
— Від проекта до проекту залежить. МУР ще навіть до Ти [Романтика] були відомі тим, що робили вертикальні документальні відео — про Щедрик, Багряного, Стуса, Симоненка, короткі фільми. Звісно, ми максимально займаємося історичними джерелами, аби розповісти це достовірно, аби це могли показувати у школах, — пояснює Хоменко.
Ребелія — художній твір на основі реальних подій, які передають дух епохи і того часу. Подивитися Ребелію і думати, що ви розбираєтеся в темі історично — не є справедливим.
Над збором історичних фактів працюють Олег Криштопа та Олександр Хоменко. Також з історичними даними працює Роман Клочко, який написав книгу Невидима битва. Хоменко ділиться, що якби не ця книга, мюзиклу могло б і не бути.
Костюми й візуал мюзиклу
Олександр Хоменко ділиться, що показував нариси сценарію Марті Дзюбі, а також вмикав кілька композицій, де є Іван Дзюба. Марта поділилася, що всі герої описані дуже схоже за типажами й характерами.
Для роботи зі світлом запросили Антона Семенюка, він створює концертні світлові проекти. Саме тому робота вийшла настільки яскравою та якісною.
Це має бути Бродвей! Це має бути мюзикл! І тому це працює.
Декораціями для проекту займається Євгенія Самойленко. Костюми продовжує створювати Леся Патока. Хоменко додає, що ще п’ять років тому не можна було собі навіть уявити, що косплеї робитимуть на українських митців.
Ми бачимо, що люди вже ходять на вистави в костюмах Василя Симоненка, Володимира Сосюри та інших діячів!
Чому Стуса грає жінка
— Насправді не було бажання відразу епатувати. Це було створено не для того, щоб шокувати людей. Я, як нормальний режисер, шукав актора на Василя Стуса. Ми передивилися заявок 40 чоловіків, акторів. І жоден з них не мав такої внутрішньої сили, яка б підходила.
Ніхто не підходив. А в нас у трупі Марія Деменко була дублем Білової. Я кажу: “А спробуймо Марію!” І вона прочитала з першого разу. Коли Деменко читає монолог Стуса, це перший момент у моєму житті, коли це звучить ще краще, ніж написано.
Багато людей перепитували, чи варто, аби Стуса грала жінка. Та авторів це лише мотивувало, хотілося дивувати середньостатистичних глядачів, розсувати їхні кордони сприйняття.
А ще ми ділилися, як пройшла презентація мюзиклу Ребелія.
Більше відео? Ексклюзиви, інтерв’ю, смішні шортси і не лише – зазирай на Youtube Вікон. З нами затишно!